У Х В А Л А
6 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/637/18
Провадження № 11-1344заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Білопольської Н. А.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за його позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,,
УСТАНОВИЛА:
18 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконним і скасувати рішення Комісії від 15 травня 2018 року № 644/ко-18, яким суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, а також рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення позивача з посади судді зазначеного суду;
- рекомендувати ОСОБА_1 для обрання на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 жовтня 2018 року задовольнив позов ОСОБА_1 та скасував рішення Комісії від 15 травня 2018 року № 644/ко-18, яким суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, а також рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення позивача з посади судді зазначеного суду.
15 листопада 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив додаткове рішення, яким зобов`язав Комісію прийняти рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 відповідно до статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ).
Ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року та 14 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за апеляційними скаргами Комісії на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року та ОСОБА_1 на додаткове рішення цього суду від 15 листопада 2018 року.
5 серпня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1, від імені якої діє його представник ОСОБА_3, про зупинення провадження у цій справі до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі № 1-32/2017 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності(конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІІІ положенням статті 6, частин першої, другої статті 8, частини другої статті 19, частин першої та другої статті 24, частин першої та другої статті 55 та частин першої, п`ятої, шостої статті 126 Конституції України.
На обґрунтування вказаного клопотання представник позивача у судовому засіданні зазначив, що згадане вище конституційне подання щодо конституційності пунктів 17, 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІІІ прямо пов`язані з повноваженнями Комісії щодо прийнятого рішення, тому подальший розгляд цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи № 1-32/2017 є неможливим.
Представник Комісії проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.