У Х В А Л А
8 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 626/1055/17
Провадження № 14-399 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТзОВ) "Мрія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Красноградська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів, скасування їх державної реєстрації
за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного суду від 1 листопада 2018 року та
в с т а н о в и л а:
11 липня 2017 року прокурор звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Харківській області від 30 квітня 2015 року № 1064-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" (далі - наказ);
- визнати недійсним укладений 7 травня 2015 року ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_3 договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 12,9326 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області (далі - земельна ділянка), скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2015 року за № 21461316;
- визнати недійсним укладений 1 липня 2015 року ОСОБА_3 та СТзОВ "Мрія" договір суборенди земельної ділянки, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 13 липня 2015 року за № 22804412;
- зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку державі в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Мотивував позов такими обставинами:
- 18 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держземагентства у Харківській області (правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Харківській області) із заявою про надання в оренду земельної ділянки;
- 30 квітня 2015 року ГУ Держземагентства у Харківській області видало наказ про надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки строком на 49 років;
- 7 травня 2015 року ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_3 уклали договір оренди землі. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_3 20 травня 2015 року Реєстраційною службою Красноградського районного управління юстиції Харківської області;
- 22 червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держземагентства у Харківській області із заявою про надання згоди на передання в суборенду земельної ділянки та 24 червня 2015 року отримав відповідне погодження за № 19-20-14-15151/0/9-15;
- 1 липня 2015 року ОСОБА_3 та СТзОВ "Мрія" уклали договір суборенди земельної ділянки. Право суборенди земельної ділянки зареєстровано за СТзОВ "Мрія" 13 липня 2015 року Реєстраційною службою Красноградського районного управління юстиції Харківської області;
- ОСОБА_3 не отримував дозволу на розробку землевпорядної документації щодо земельної ділянки;
- звернувшись із заявою про надання в оренду земельної ділянки, ОСОБА_3 не підтвердив наявності в нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку земельної ділянки (найманих працівників, сільськогосподарської техніки), не додав відомості про наявність у нього відповідної аграрної освіти чи досвіду роботи у сільському господарстві, а в обґрунтуванні не зазначив даних щодо членів сім`ї, з числа яких ОСОБА_3 планував створити фермерське господарство;
- ГУ Держземагентства у Харківській області не пересвідчилося у спрямованості волевиявлення ОСОБА_3 на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельній ділянці, наданій для ведення фермерського господарства; не перевірило, чи матиме можливість фермерське господарство обробляти орендовану земельну ділянку; чи буде досягнута законна мета оренди земельної ділянки, тобто чи насправді виникли й існують законні сподівання на реалізацію права оренди та чи є такі сподівання реальними для реалізації;
- порушуючи приписи статті 8 Закону України "Про фермерське господарство", ОСОБА_3 згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не створив фермерське господарство;
- ГУ Держземагентства у Харківській області залишило без уваги той факт, що ОСОБА_3 вчинив дії з передання земельної ділянки в суборенду як фізична особа, що є порушенням статті 14 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки передавати земельну ділянку в суборенду може лише фермерське господарство як юридична особа;
- договір суборенди земельної ділянки від 1 липня 2015 року укладений з порушенням вимог статті 288.6 Податкового кодексу України, оскільки розмір плати за суборенду перевищує розмір орендної плати на 7234,46 грн;
- про порушення вимог земельного законодавства під час відведення земельної ділянки ОСОБА_3 органи прокуратури дізнались у червні 2017 року після надходження інформації та документів від ГУ Держгеокадастру у Харківській області (лист від 14 червня 2017 року № 10-20-14-10158/0/19-17), а тому позивач не пропустив позовну давність.
11 січня 2018 року Красноградський районний суд Харківської області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Мотивував рішення такими обставинами:
- для підтвердження можливості ведення фермерського господарства без наявності сільськогосподарської техніки й інших засобів обробітку землі ОСОБА_3 надав суду договір від 15 листопада 2013 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" про оренду сільськогосподарської техніки, необхідної для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва;
- згідно з матеріалами справи ОСОБА_3 дотримав передбачений чинним законодавством порядок набуття земельної ділянки в оренду, а тому немає підстав для визнання незаконним і скасування наказу;
- з дня державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи або фізичної особи-підприємця відбулась заміна орендаря у відносинах, щодо яких виник спір, а саме: фізична особа-фермер вибув зі спірних правовідносин оренди земельної ділянки, а його місце згідно з вимогами статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство"зайняло фермерське господарство;
- доводи прокурора про те, що ОСОБА_3 незаконно набув право користування земельною ділянкою та не мав наміру займатися фермерським господарством, не відповідають обставинам справи.
1 листопада 2018 року Харківської апеляційний суд постановив ухвалу, якою скасував рішення Красноградського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року та закрив провадження у справі, оскільки вважав, що її треба розглядати за правилами господарського судочинства.
Мотивував ухвалу так:
- після укладення договору оренди землі з дати реєстрації засновника фермерського господарства як фізичної особи-підприємця останній виступає в орендних правовідносинах як суб`єкт господарювання. Обов`язки користувача земельної ділянки виконує суб`єкт господарювання, а не громадянин, якому її надали;
- з часу державної реєстрації фізичної особи як фізичної особи-підприємця для ведення фермерського господарства, земельні спори цієї особи з іншими юридичними особами, зокрема з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, підвідомчі господарським судам;
- після державної реєстрації договору оренди землі від 7 травня 2015 року ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець і заснував сімейне фермерське господарство без створення юридичної особи. Тобто, у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до суб`єкта господарювання. Тому цей спір треба розглядати за правилами господарського судочинства.