1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду





У Х В А Л А

8 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 2610/22985/2012

Провадження № 14-390цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) фірма "Консоль ЛТД", ТзОВ "Будівельна компанія Консоль-Строй" (далі разом - відповідачі) про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва

за касаційною скаргою ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2012 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2017 року та

в с т а н о в и л а:

27 вересня 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею майнове право на трикімнатну квартиру № 146 загальною площею 117,6 кв. м , що буде знаходитися на чотирнадцятому поверсі будинку АДРЕСА_2 (далі - квартира).

Мотивувала позов такими обставинами:

- 17 березня 2005 року позивачка уклала з ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 0911/322-221 (далі - договір);

- згідно з пунктом 1.1 договору його учасники зобов`язалися без створення юридичної особи на підставі об`єднання їхніх пайових внесків спільно діяти для досягнення мети - будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 та введення його в експлуатацію;

- відповідно до пункту 3.1 договору позивачка зобов`язалася сплатити ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" як пайовий внесок суму у гривні, еквівалентну 245 490 дол. США за курсом Національного банку України станом на момент внесення, а ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" - закінчити будівництво квартири відповідно до проекту та вимог державних будівельних норм з виділенням позивачці після закінчення будівництва як пайовику її частки в натурі у вигляді квартири;

- у вересні 2011 року позивачка та відповідачі уклали додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору (далі - додаткова угода), змінивши дату введення об`єкта в експлуатацію на 31 липня 2012 року. Через збільшення площі об`єкта до 117,6 кв. м сторони також погодили збільшення розміру грошового вкладу позивачки на суму у розмірі 14 981 дол. США;

- позивачка виконала її зобов`язання, що підтверджують квитанції від 7 квітня 2005 року № 607776, від 2 червня 2005 року № 609658 та № 448, від 24 червня 2005 року № 608496, від 25 жовтня 2011 року № 53024 і від 6 вересня 2012 року № 66110;

- відповідачі їхні обов`язки за договором і додатковою угодою не виконали, зокрема, не внесли пай у будівництво, не ввели об`єкт в експлуатацію, не передали позивачці відповідні документи для оформлення права власності на квартиру, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

12 грудня 2012 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким задовольнив позов: визнав за позивачкою майнові права на квартиру. Вважав обґрунтованими доводи позовної заяви про порушення відповідачами договірних зобов`язань. Вказав, що позивачка повністю сплатила суму, визначену договором і додатковою угодою, а відповідачі протиправно позбавляють її можливості отримати у власність квартиру. Тому порушене право слід захистити в судовому порядку.

1 червня 2017 року Апеляційний суд міста Києва постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2012 року.

Мотивував ухвалу такими обставинами :

- позивачка повністю виконала її зобов`язання за договором і додатковою угодою;

- відповідачі ухиляються від документального підтвердження майнових прав позивачки на квартиру та систематично відтерміновують виконання основного зобов`язання, а тому висновки суду першої інстанції про задоволення позову є обґрунтованими;

- необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що спір має розглядати господарський суд;

- ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" не надало суду для підтвердження доводів рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року у справі про банкрутство. А в постанові Господарського суду Київської області від 4 серпня 2016 року про визнання банкрутом ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" відсутні відомості про порушення у 2012 році щодо цього відповідача справи про банкрутство;

- доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції належно не повідомив ТзОВ Фірма "Консоль ЛТД" про розгляд справи, спростовують наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень і письмова відповідь ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" від 11 грудня 2012 року;

- ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" звернулося до суду з апеляційною скаргою майже через чотири роки після ухвалення рішення судом першої інстанції, не зазначивши у цій скарзі жодних об`єктивних обставин, які би свідчили про допущені судом першої інстанції серйозні порушення процесуальних норм під час розгляду справи або про незаконність висновків суду.

20 червня 2017 року ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2012 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 1 червня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Мотивує касаційну скаргу так :

- у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого ТзОВ фірма "Консоль ЛТД", є інформація про те, що 19 липня 2012 року щодо цього товариства порушено справу про банкрутство;

- судові повістки про виклик до суду, надіслані судом першої інстанції на юридичну адресу ТзОВ фірма "Консоль ЛТД", помилково одержувала ОСОБА_2, з якою у товариства відсутні будь-які правовідносини з 16 червня 2010 року. Саме тоді ОСОБА_2 була звільнена за власним бажанням з посади секретаря ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" і переведена на роботу до ТзОВ "Будівельна компанія Консоль-Строй". Останнє і ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" знаходяться за однією юридичною адресою, але в різних офісних приміщеннях. Вказане спростовує висновки апеляційного суду щодо належного повідомлення ТзОВ Фірма "Консоль ЛТД" про розгляд справи;

- лист від 11 грудня 2012 року, складений на фірмовому бланку ТзОВ Фірма "Консоль ЛТД" за підписом ОСОБА_3 та адресований позивачці, не може свідчити про обізнаність ТзОВ Фірма "Консоль ЛТД" про розгляд справи, як про це безпідставно зазначив апеляційний суд;

- 16 липня 2012 року Господарський суд Автономної Республіки Крим постановив ухвалу у справі № 502-4/2325-2012 про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ Фірма "Консоль ЛТД";

- 4 серпня 2016 року Господарський суд Київської області прийняв постанову у справі № 911/5186/14 про визнання відповідача банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- до юрисдикції господарських судів належать усі справи про банкрутство, а також справи з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, а тому спір має розглядати господарський суд;

- позивачка не довела порушення її прав з боку ТзОВ фірма "Консоль ЛТД";

- слід застосувати висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс18, від 2 грудня 2015 року у справі № 6-1502цс15 і від 30 березня 2016 року у справі № 6-3129цс15.

4 серпня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження.

22 вересня 2017 року позивачка подала заперечення на касаційну скаргу, які мотивувала так:

- апеляційний суд правильно зазначив, що факт порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ фірма "Консоль ЛТД" може підтвердити лише шляхом надання суду належно засвідченої копії рішення господарського суду, яку вказане товариство не надало;


................
Перейти до повного тексту