ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 802/506/16-а
Провадження № 11-442апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 802/506/16-а за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського територіального округу м. Києва Чорнєй Віти Володимирівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року (у складі колегії суддів Сторчака В. Ю., Мельник-Томенко Ж. М., Ватаманюка Р. В.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського територіального округу м. Києва Чорнєй В. В. (далі - приватний нотаріус), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк"), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса за індексним номером 7391081 від 30 жовтня 2013 року та відповідний запис про зміну умов обтяження квартири АДРЕСА_1
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що оскаржуване рішення та запис про заміну іпотекодержателя з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") на ПАТ "Альфа-Банк" є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном проводиться нотаріусом, який вчинив таку дію. Однак відповідачем прийнято оскаржуване рішення та внесено відповідний запис без вчинення жодних нотаріальних дій. При цьому спірний запис вчинено за відсутності нотаріально посвідченої додаткової угоди про внесення змін до договору іпотеки.
3. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 08 червня 2016 року позов задовольнив.
4. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 вересня 2016 року постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення; далі - КАС України), вказавши, що цей спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
5. Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року.
6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 жовтня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
8. Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. У лютому 2018 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 квітня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України (у чинній редакції) у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 червня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
12. 31 липня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ПАТ "Альфа-Банк" надійшли пояснення щодо касаційної скарги ОСОБА_2
13. Станом на 07 серпня 2019 року відзив приватного нотаріуса на касаційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій
14. Судами попередніх інстанцій установлено, що 06 серпня 2007 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 04-2.1/640, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 110 500 доларів США з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 серпня 2027 року. Зазначений кредит був наданий для придбання нерухомості у власність, а саме: двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
15. На забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між банком та позичальником було укладено договір іпотеки від 06 серпня 2007 року (далі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М.
16. Відповідно до умов Договору іпотеки ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" належне їй на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 51,80 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
17. 17 грудня 2012 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (первісний кредитор) та ПАТ "Альфа-Банк" (новий кредитор) уклали договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору своє право вимоги, зокрема за іпотечним договором № 04-2.1/640 від 06 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1
18. 30 жовтня 2013 року приватний нотаріус прийняв рішення № 7391081 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким проведено заміну іпотекодержателя (ПАТ "Альфа-Банк") квартири АДРЕСА_1 .
19 . На підставі рішення від 30 жовтня 2013 року, індексний номер 7391081, приватним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про нового іпотекодержателя - ПАТ "Альфа-Банк" за Договором іпотеки від 06 серпня 2007 року.
20. Вважаючи протиправними рішення відповідача від 30 жовтня 2013 року, індексний номер 7391081, та відповідний запис про зміну умов обтяження квартири, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
21. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що укладений між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Альфа-банк" договір відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року не підтверджує перехід речового права іпотеки на спірне майно до іншої особи.
22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, керувався тим, що нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій не здійснюють владних управлінських функцій, а тому в розумінні КАС України вони не відносяться до суб`єктів владних повноважень, що виключає можливість оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності в порядку адміністративного судочинства.
23. При цьому апеляційний суд вважав, що заміна іпотекодержателя є нотаріальною дією, яка вчиняється на підставі Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3425-XII), а не на підставі Закону № 1952-ІV, і не має публічно-правового характеру. У цьому випадку нотаріуси не виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
24. У касаційній скарзі скаржниця, крім іншого, зазначає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, дійшов помилкових висновків про те, що приватні нотаріуси не відносяться до органів або інших суб`єктів, які наділені державою владними повноваженнями, а спори за їх участі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
25. На обґрунтування такого висновку скаржниця зауважила, що згідно із частиною п`ятою статті 3 Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
26. Відповідно до абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 Закону № 1952-ІV нотаріус як спеціальний суб`єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.
27. Враховуючи наведене, скаржниця зазначає про те, що оскільки основні вимоги позову у цій справі стосуються протиправності дій відповідача при внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (заміну іпотекодержателя квартири), вчинені ним як державним реєстратором, такі дії нотаріуса мають публічно-правовий характер. Отже, на думку скаржника, спір у цій справі підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Позиція інших учасників справи
28. У письмових поясненнях щодо касаційної скарги представник ПАТ "Альфа-Банк" зазначає про безпідставність вимог скарги та дотримання судом апеляційної інстанції вимог законодавства при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
29. Зокрема, звертає увагу на те, що, ОСОБА_1 пропущений шестимісячний строк для звернення до суду з цим позовом, що є підставою для залишення його без розгляду.
30. Представник третьої особи зауважує також, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим незалежно від підстав оскарження. Належним відповідачем у цих справах є особа, право якої зареєстровано.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
31. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
32. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
33. Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).
34. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
35. Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України встановлено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
36. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
37. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.