Постанова
іменем України
20 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 723/3083/17
провадження № 51- 9377 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Парусова А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Хоміцького Б.В. на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2018 року та вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 18 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260150000036, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Купка, Сторожинецького району, Чернівецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж дворічного іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Апеляційний суд Чернівецької області 18 вересня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасував в частині звільнення його від відбування призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк два роки з випробуванням. Пом`якшено ОСОБА_1 призначене покарання за ч. 1 ст. 286 КК до одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
ОСОБА_1 вважається засудженим за ст. 286 ч. 1 КК на один рік обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 січня 2016 року приблизно о 20 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем марки ?ВАЗ 2101?, державний номерний знак ? НОМЕР_2 ?, рухаючись по вул. О.Кобилянської в с. Верхні Петрівці в напрямку с. Буденець, Сторожинецького району, Чернівецької області, в порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 "б", 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, маючи реальну можливість спостерігати пішохода ОСОБА_2, який рухався в межах проїзної частини дороги по смузі руху в напрямку с. Буденець, не вжив заходів для зменшення швидкості транспортного засобу аж до його зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_2, в результаті чого потерпілому було спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведено неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що стороні захисту та потерпілому під час виконання вимог ст. 290 КПК було надано для ознайомлення лише один том кримінального провадження, а другий том не надавався внаслідок чого було порушено право обвинуваченого на захист. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції безпосередньо не дослідив докази, на які посилались учасники судового провадження, а саме не допитав потерпілого, ОСОБА_1 , свідків, а тільки формально послався на їх показання, дані суду першої інстанції. Крім того вказує, що ігноруючи вказівки апеляційного суду та районного суду, керівник Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області, якому був повернутий обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування в двох томах, а також під час досудового розслідування, не вжито будь-яких передбачених кримінальним процесуальним законом заходів, спрямованих на усунення недоліків досудового слідства, не проведено жодної слідчої дії, чим порушено право на захист обвинуваченого.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Парусов А.М. вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Парусова А.М., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник вказує на неповноту судового розгляду та не погоджуються із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Натомість зазначені захисником доводи були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який проаналізував усі доводи апеляційної скарги, навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_1 .
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин та підтверджений доказами, які досліджено та оцінено за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК.