Постанова
іменем України
20 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 672/1599/17
провадження № 51-435км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Вергізової Л.А.,
а також в режимі
відеоконференції засудженого ОСОБА_1
і захисника Лебідь О.П.,
перекладача Ніколаєнка А.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузахисника Лебідь О.П. на вирок Хмельницького апеляційного судувід 5 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240120000418, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Рокитне Новоселицького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1, неодноразово судимого, останнього разу за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 лютого 2014 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) засудженого на підставі ч. 4 ст. 70 КК до чотирьох років позбавлення волі та звільненого 19 жовтня 2016 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на 3 місяці 26 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 395 КК та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Хмельницький апеляційний суд вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасував та ухвалив 5 листопада 2018 року свій вирок, яким визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК, і призначив йому покарання у виді п`яти місяців арешту.
Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи особисто ознайомленим з постановою Городоцького районного суду Хмельницької області у день її прийняття - 22 червня 2017 року, якою встановлено до нього адміністративний нагляд терміном один рік з встановленням ряду обмежень до його поведінки, з метою ухилення від адміністративного нагляду, умисно порушив встановлені обмеження і всередині вересня 2017 року, не повідомивши про свій виїзд, без поважних причин, умисно, без відповідного дозволу працівників Городоцького ВП ГУНП України в Хмельницькій області самовільно залишив постійне місце проживання в с. АДРЕСА_1, виїхавши в с. Рокитне Новоселицького району Чернівецької області, де перебував до 31 жовтня 2017 року та не з`являвся на реєстрацію в Городоцький ВП ГУНП України в Хмельницькій області з вказаного часу, тобто був відсутній за місцем свого проживання, чим порушив встановлені обмеження і ухилився від адміністративного нагляду.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Лебідь О.П. просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і закрити кримінальне провадження. Посилається на порушення апеляційним судом вимог ст. ст. 17, 29, 52, 68, ч. 3 ст. 373 КПК. Вважає, що апеляційний суд, указавши, що ОСОБА_1 вільно володіє українською мовою і вправі захищатися самостійно, обґрунтував цей висновок на припущенні, а також, на думку захисника, переклав обов`язок доказування на сторону захисту. Крім того, вказує, що апеляційний суд не дав відповіді, чи міг її підзахисний розуміти зміст оголошеної підозри, пред`явленого обвинувачення, процесуально реагувати чи свідомо утриматись від реагування на відповідні процесуальні дії слідчого.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Вергізова Л.А. вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просила вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 просив касаційну скаргу захисника задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Лебідь О.П., яка просила касаційну скаргу задовольнити, засудженого ОСОБА_1 та прокурораВергізової Л.А., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 395 КК та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
На обґрунтування цього рішення суд послався на те, що під час досудового розслідування не було забезпечено обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, який не володіє українською мовою, в зв`язку з чим, виходячи з вимог ч. 1 ст. 87 КПК, визнав докази сторони обвинувачення недопустимими.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, давши доказам об`єктивну оцінку за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК, апеляційний суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість виправдувального вироку щодо ОСОБА_1, у зв`язку з чим скасував його і ухвалив свій вирок, яким визнав ОСОБА_1 винним у порушенні правил адміністративного нагляду.
При цьому суд послався на показання ОСОБА_1, який підтвердив, що знав про встановлення відносно нього адміністративного нагляду і вказав, що без відповідного дозволу на виїзд до іншої місцевості самовільно залишив місце проживання.
Крім того, з матеріалів адміністративного нагляду вбачається, що постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2017 року було встановлено адміністративний нагляд щодо ОСОБА_1 строком на один рік та ряд обмежень до його поведінки, в тому числі заборонено виїзд в особистих справах за межі Городоцького району Хмельницької області без дозволу ОВС України та визначено реєструватись в поліції два рази на місяць.
Згідно з реєстраційним листком ОСОБА_1 реєструвався в Городоцькому ВП ГУНП України в Хмельницькій області 25 липня 2017 року, 05 серпня 2017 року, 25 серпня 2017 року та 05 вересня 2017 року, що засвідчується його підписом, а 25 вересня 2017 року та 5 жовтня 2017 року на реєстрацію до поліції не з`явився.
Також за даними листка контролю за дотриманням установлених обмежень дій піднаглядним за результатами перевірки ОСОБА_1 перебував вдома з 27 липня 2017 року по 10 вересня 2017 року, а з 20 вересня 2017 року і по 15 жовтня 2017 року був відсутній.
За інформацією медичних закладів та військового комісаріату, що містяться в матеріалах кримінального провадження, в період самовільного залишення місця проживання ОСОБА_1 не перебував на лікуванні в медичних закладах, за медичною допомогою не звертався та на військову службу не призивався.
З огляду на викладене, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що про наявність мети в діях ОСОБА_1 на ухилення від адміністративного нагляду свідчить те, що він достовірно знав про встановлені обмеження, проте самовільно, без поважних причин, не повідомляючи органи поліції, залишив місце проживання та виїхав за межі не тільки Городоцького району, а й Хмельницької області.