Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 2-4209/08
провадження № 61-18366св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчук В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І. від 11 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, у якому просила:
- визнати за нею право власності на самовільно збудований гараж під літ. "А", площею 18,4 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області присвоїти (виділити) вищевказаному гаражу окрему поштову адресу.
Позов мотивований тим, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15 червня 2001 року її батьку ОСОБА_2 була надана у довгострокове користування земельна ділянка, площею 19 кв. м, по АДРЕСА_1, на якій останній побудував гараж під літ. "А", площею 18,4 кв. м.
Оскільки після смерті у 2001 році батька позивач прийняла спадщину, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2008 року позов задоволено. Визнано право власності за ОСОБА_1 на гараж літ. "А", площею 18,4 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 . Зобов`язано виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області присвоїти гаражу літ. "А", площею 18,4 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 окрему поштову адресу.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішеннямапеляційного суду Полтавської області від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задоволено, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, врахував, що ОСОБА_2 на момент винесення виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області рішення від 15 червня 2001 року про надання земельної ділянки у довгострокове користування помер, а ОСОБА_1 ця земельна ділянка не надавалась, що є підставою для відмови у визнанні за позивачем права власності на спірний гараж, який є об`єктом самочинного будівництва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував будівництво гаражу відбулося до 05 серпня 1992 року, у зв`язку з чим неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку проте, що спірний гараж є самовільним будівництвом. Апеляційним судом поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке ухвалено у 2008 році, за відсутності поважних причин такого пропуску, що призвело до порушення принципу юридичної визначеності.
Заперечення до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 522/6735/16-ц з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності на гараж призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що донькою ОСОБА_2 є ОСОБА_3, яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15 червня 2001 року № 1053 "Про надання в тимчасове користування земельних ділянок громадянам для обслуговування індивідуальних гаражів у м. Кременчуці" ОСОБА_2 надано у тимчасове довгострокове користування до 01 червня 2006 року земельну ділянку, площею 18,6 кв. м, по АДРЕСА_1 для обслуговування індивідуальних гаражів громадянам пільгових категорій.
26 червня 2001 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ОСОБА_2 укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого у тимчасове користування передавалась земельна ділянка, загальною площею 0,0019 га строком на 5 років.
Вищевказаний договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 15 липня 2007 року за № 16.
02 вересня 2008 року ОСОБА_1 виготовила технічний паспорт на гараж, побудований по АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У березні 2017 року Кременчуцька міська рада Полтавської області, не погоджуючись із рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 вересня 2008 року, звернулась із апеляційною скаргою.