Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 159/26/17
провадження № 61-24074св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області у складі судді Лесика В. О. від 03 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області у складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Осіпука В. В., Русинчука М. М. від 12 квітня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про стягнення коштів в сумі 5919 грн 43 коп.
Позов мотивований тим, що 01червня 2006 року між нею та банком укладено договір поруки № VOKVSE00000045/1 в забезпечення належного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань перед банком згідно кредитного договору № VOKVSE00000046 від 01 червня 2006 року, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит на суму 10 000 грн строком до 01 червня 2009 року.
Посилаючись на те, що в серпні 2016 році з її карткового рахунку (для отримання заробітної плати) було списано відповідачем кошти в загальній сумі 5919 грн 43 коп., проте на час списання порука припинилась, а в добровільному порядку банк відмовляється повертати вказані кошти, ОСОБА_1 просила задовольнити позов та стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" безпідставно списані кошти в сумі 5919 грн 43 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 5919 грн 43 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на час списання коштів з рахунку позивача дія договору поруки була припинена відповідно до умов цього договору та норм частини четвертої статті 559 ЦК України, а отже списання коштів з рахунку позивача є неправомірним та безпідставним.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з банку безпідставно списаних коштів в сумі 5919 грн 43 коп.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що банк мав розпорядження ОСОБА_1 на списання грошових коштів з усіх рахунків клієнта при наявності на них необхідних коштів у межах сум, які підлягають сплаті банку (договірне списання), а тому дії банку щодо списання коштів з її рахунку були правомірними; до того ж на час розгляду справи не було законних підстав для припинення договору поруки. З огляду на вказане цивільні права та інтереси позивача в даному випадку не порушені відповідачем, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 159/26/17 з Ковельського міськрайонного суду Волинської області. Зупинено виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2017 року та ухвали апеляційного суду Волинської області від 12 квітня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення коштів, призначено до розгляду.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 01 червня 2006 року між АТ КБ "ПриватБанк"та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № VOKVSE00000046, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 10 000 грн строком до 01 червня 2009 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №VOKVSE00000045/1 від 01 червня 2006 року.
Пунктом 5 договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання.
Відповідно до пункту 8 договору поруки поручитель доручає кредитору списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінній від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми грошових коштів, не наданих в кредит, в межах сум, що підлягають сплаті кредитору за цим договором, при настанні строків платежів згідно з пунктом 6 цього договору (здійснювати договірне списання).
Згідно з пунктом 12 договору поруки, порука за цим договором припиняється після п`яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
16 березня 2009 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області було видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 7 830 грн 09 коп., який було скасовано ухвалою суду від 30 березня 2009 року.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2013 року у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 стягнуто з останньої на користь банку заборгованість за даним кредитним договором станом на 30 квітня 2013 року у розмірі 31 020 грн 62 коп.
Вимоги чи позови до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості не пред`являлись, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.