Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 523/3902/13-ц
провадження № 61-42513св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Порто-Франко",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2018 року у складі судді Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Порто-Франко" (далі - ПАТ АБ "Порто-Франко") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило звернути стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, відповідно до іпотечного договору від 27 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. та зареєстрованого в реєстрі за № 4610, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Порто-Франко" задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою 12 листопада 2007 року за реєстровим № 1-1931 та зареєстрована КП "ОМБТІ та РОН" 12 грудня 2007 року, номер запису 4 в книзі 655пр-57, відповідно до іпотечного договору від 27 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К., та зареєстрованого в реєстрі під № 4610, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2013 року відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до положень частини другої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Окрім того, суд першої інстанції при розгляді справи не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4, оскаржуваним рішенням не порушено їх прав, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2018 року та передати справу на розгляд до Апеляційного суду Одеської області.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що неповнолітня ОСОБА_4 на момент ухвалення оскаржуваного рішення проживала у спірній квартирі, тобто мала право постійного користування нею. Враховуючи наведене суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права ухвалив оскаржуване рішення без залучення до участі у справі органу опіки та піклування, що призвело до порушення прав неповнолітньої ОСОБА_4, оскільки рішення суду першої інстанції обмежує законні права та інтереси дитини щодо спірного житла.
Апеляційний суд при відмові у відкритті апеляційного провадження належним чином не дослідив доводи апеляційної скарги, що призвело до порушення права на судовий захист, гарантований Конституцією України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 серпня 2019 року справа № 523/3902/13-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.