ПОСТАНОВА
Іменем України
23 серпня 2019 року
Київ
справа №805/1207/17-а
адміністративне провадження №К/9901/41219/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у складі судді Кошкош О.О. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у складі суддів Васильєвої І.А., Гайдара А.В., Ястребової Л.В. у справі № 805/1207/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Харківського управління Офісу великих платників ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - Товариство, платник податків, позивачу справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2016 року №0000994800, яким за затримку сплати грошового зобов`язання на позивача накладено штраф у розмірі 20% у сумі 4565546,91 грн та №0001004800, яким за затримку сплати грошового зобов`язання на позивача накладено штраф у розмірі 10% у сумі 331234,88 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
13 березня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення податкового органу від 29 грудня 2016 року №0000994800 та №0001004800.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних рішень, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.
У липні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставини справи та не враховано докази.
05 жовтня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача після усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі цього ж суду від 01 серпня 2017 року, справу №805/1207/17-а витребувано з Донецького окружного адміністративного суду.
27 жовтня 2017 року справа № 805/1207/17-а надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
20 березня 2018 року справа № 805/1207/17-а разом з матеріалами касаційного провадження №К/9901/41219/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.
У запереченні на касаційну скаргу позивач посилається на її необґрунтованість та просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 12 грудня 2016 року контролюючим органом проведена камеральна перевірка дотримання вимог пунктів 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового кодексу України Товариством щодо своєчасності сплати в період з 01 вересня 2015 року по 30 листопада 2016 року узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за звітний період серпень 2015 року жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, червень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року №0000543900, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2016 року №14/28-10-50-12-13/03361075 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено несвоєчасна сплата позивачем узгоджених суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість протягом строків, визначених Податковим кодексом України, а саме грошових зобов`язань згідно з "Податкової декларації з податку на додану вартість", наданої позивачем, за звітні періоди серпень 2015 року у сумі 93715,67 грн, жовтень 2015 року у сумі 2573992,67 грн, за листопад 2015 року у сумі 2242735 грн, за грудень 2015 року у сумі 3370116 грн, за січень 2016 року у сумі 9631168 грн, за лютий 2016 року у сумі 6718467,65 грн, за червень 2016 року у сумі 352470,28 грн, за серпень 2016 року у сумі 1063286,29 грн, за вересень 2016 року у сумі 94126 грн, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України; - грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2016 року форми "Н" №0 000543900 у сумі 5,57 грн, чим порушено вимоги пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
29 грудня 2016 року на підставі акта перевірки та згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України керівником податкового органу винесено спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням №0000994800 за затримку сплати на 245 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 22827734,40 грн на позивача накладено штраф у розмірі 20% у сумі 4565546,91 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0001004800 за затримку сплати на 30 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 3312348,73 грн на позивача накладено штраф у розмірі 10% у сумі 331234,88 грн.
Сертифікатами (висновками) № 4806, № 4807 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27 липня 2015 року Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 серпня 2014 року Товариством при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.