ПОСТАНОВА
Іменем України
23 серпня 2019 року
Київ
справа №813/4704/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4144/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сакалоша В.М. від 10 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Матковської З.М., суддів Затолочного В.С., Каралюса В.М. від 15 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2013 року Державне територіально-галузеве об`єднання "Львівська залізниця" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"; далі - позивач, Товариство) звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби; далі - відповідач, Офіс) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2013 року: №0000053300/2907, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 480427,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 320285,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 160142,50 грн.; №0000043300/2906, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 24649,0 грн.
Суди встановили, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань взаєморозрахунків із ПП "Центр Безпеки Бізнесу" (ЄДРПОУ 33618403) за грудень 2009 року, березень, червень-липень, вересень-грудень 2010 року, липень, листопад-грудень 2011 року, травень-липень 2012 року, ДП "Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Львівтранспроект" (ЄДРПОУ 01095801) за грудень 2010 року, ПП "Дунайюгмет" (ЄДРПОУ 33663152) за березень-квітень 2010 року, ТОВ "Орпет" ЛТД (ЄДРПОУ 19165258) за серпень 2011 року та ТОВ "Сорбполімер-аналітик" (ЄДРПОУ 36408462) за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12 лютого 2013 року №80/33-00/0105990. На підставі акта складено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.
У акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення Товариством положень підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), підпунктів 14.1.185, 14.1.191 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму податкового кредиту у загальному розмірі 384725,0 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 320285,0 грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму ПДВ 24649,0 грн.
Відповідач вказує неправомірне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за операціями із ПП "Центр Безпеки Бізнесу", ДП "Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Львівтранспроект", ПП "Дунайюгмет", ТОВ "Орпет" ЛТД та ТОВ "Сорбполімер-аналітик" без їх належного документального підтвердження. На обґрунтування цього контролюючий орган посилався на те, що за результатами здійснених заходів з податкового контролю по контрагентам та аналізу їх податкової звітності не встановлено реальності господарських взаємовідносин останніх з платниками податків по ланцюгу постачання та наявності у них необхідних ресурсів і умов для здійснення спірних операцій.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Ухвалюючи рішення, суди дійшли висновку, що операції між позивачем та ПП "Центр Безпеки Бізнесу", ДП "Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Львівтранспроект", ПП "Дунайюгмет", ТОВ "Орпет" ЛТД та ТОВ "Сорбполімер-аналітик" щодо здійснення останніми проектування та розрахунку вартості будівельних робіт, встановлення охоронної та протипожежної сигналізації та поставки комплектуючих до них, поставки приладу спеціалізованого визначення концентрації парів етанолу в видихаємому повітрі, поставки обладнання та програмного забезпечення до нього, послуг з його тестування є реальними, факт їх вчинення підтверджується належними доказами, контрагенти мали всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, а відтак позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій. Зазначили, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами; не доведено й обставин, які б свідчили про те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішення за неправильного застосування судами норм податкового і пов`язаного з ним законодавства, що регулюють підстави, умови, порядок, правильність і обґрунтованість обчислення, відображення і сплату сум ПДВ, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки Товариства.
Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Правовідносини з приводу формування платником податку податкового кредиту у період до 01 січня 2011 року регулювалися Законом №168/97-ВР, положення якого були чинними на час виникнення спірних відносин).
Об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За змістом підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Разом з тим, підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а")
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.