ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №520/9022/18
адміністративне провадження №К/9901/19005/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судового засідання - Хлуд Т.Ю.,
представника відповідача - Борисової Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (суддя Старосєльцева О.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (головуючий суддя Любчич Л.В., судді: Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, стягнення надмірно сплачених коштів,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
У 2018 році ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Харківської митниці ДФС (далі також - відповідач/Митниця), в якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС від 17 вересня 2018 року №UА807000/2018/000825/2 про коригування митної вартості товарів; - визнати незаконною та скасувати картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС №UА807190/2018/00416; - стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені позивачем кошти в сумі 73200,00 (сімдесят три тисячі двісті) гривень 00 копійок за проведення митного оформлення товару внаслідок прийняття Харківською митницею ДФС рішення від 17 вересня 2018 року №UА807000/2018/000825/2 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Митницею при проведенні контролю за правильністю визначення митної вартості автомобіля, витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості було порушено вимоги статей 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України. Окрім того, позивач стверджував, що при здійсненні митного оформлення товару ним було надано до органу доходів і зборів всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено у визнанні задекларованої митної вартості товару.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці ДФС від 17 вересня 2018 року №UА807000/2018/000825/2 про коригування митної вартості товарів. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС №UА807190/2018/00416. В решті вимог позов залишено без задоволення.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суди дійшли висновку, що відмова Митниці у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості є необґрунтованими.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач подав до митного оформлення придбаний у компанії "USA Intercargo LLC" транспортний засіб - Mercedes-Benz (модель GLS 450, календарний рік випуску - 2017, модельний рік випуску - 2018).
З цією метою платник через декларанта ТОВ "Компас Логістік" склав митну декларацію від 6 вересня 2018 року №UA807190/2018/017191, у якій митна вартість товару визначена за другорядним - резервним методом визначення митної вартості товарів у розмірі 38918,00 доларів США (1105728,45 грн.), у тому числі вартість транспортування 400 доларів США.
Одночасно з декларацією до митниці були подані: рахунок-фактура (інвойс) від 2 квітня 2018 року №UA-041707 на суму 19325,00 доларів США, коносамент від 23 травня 2018 року HLCUDSCGR9-4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 жовтня 2017 року №128910965, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20 липня 2018 року №UA500650/2018/1668, висновок про вартісні характеристики товару, складений експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України від 31 серпня 2018 року №18486 про вартість автомобіля Mercedes-Benz модель GLS 450 з VIN кодом НОМЕР_1 на рівні 38518,27 доларів США (1057670,11 грн.), договір про надання послуг митного брокера від 3 липня 2018 року №1935, квитанції про сплату митних платежів від 3 липня 2018 року, 7 липня 2018 року, 5 липня 2018 року.
У зв`язку із виявленими розбіжностями щодо пошкоджень авто, зафіксованих у акті огляду та висновку експерта, Митницею застосовано процедуру консультації щодо рівня митної вартості товару та зобов`язано позивача надати такі документи: копію митної декларації країни відправлення; пояснення щодо розбіжностей пошкодження транспортного засобу; виписку з бухгалтерської документації; рахунок транспортних витрат, рахунок з аукціона, рахунки збору за аукціон.
Витребуваних документів платником надано не було.
17 вересня 2018 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000825/2 (за митною декларацією №UA807190/2018/017191), яким застосовано другорядний - резервний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та з посиланням на інформацію сайту мережі Інтернет http://autoAsta.com визначено митну вартість транспортного засобу - Mercedes-Benz (модель GLS 450) на рівні - 47660,00 доларів США.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували висновки суб`єкта владних повноважень про наявність розбіжностей в пошкодженнях транспортного засобу, зафіксованих у акті огляду та встановлених висновком експерта; відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (не враховані транспортні витрати за доставку товару від порту призначення до кордону України); ненадання декларантом обов`язкового транспортного документа (коносаменту).
У подальшому на виконання рішення про коригування митної вартості від 17 вересня 2018 року №UA807000/2018/000825/2 (за митною декларацією №UA807190/2018/017191) відповідачем було прийнято рішення у формі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 807190/2018/00416.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи. Вказує на те, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за резервним методом, а тому відповідачем було досліджено інформацію з мережі Інтернет (http://autoAsta.com) щодо вартості товару (47600,00 дол. США) за VIN кодом НОМЕР_1, номер лота 22088291, яка судами безпідставно не прийнята до уваги в якості доказу. Крім того, відповідач зазначає про відсутність спору у даній справі, оскільки, самостійно обравши резервний метод за декларацією від 24 вересня 2018 року №UA807190/2018/018355 та сплативши митні платежі, позивач фактично погодився із митною вартістю товару та правом на випуск у вільний обіг товарів у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів не скористався.
3.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що твердження податкового органу щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у зв`язку із неврахуванням поданих ним доказів щодо наявної в мережі Інтернет є безпідставним та суперечить частині другій статті 67 Митного кодексу України, оскільки замість раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей, у якості джерела інформації стосовно визначення за резервним методом митної вартості товару відповідач обрав сайт мережі Інтернет. При цьому на виконання вимог суду першої інстанції щодо надання оригіналу електронного доказу щодо фінальної ставки продажу автомобіля відповідач лише повідомив про те, що дана інформація наразі на інформаційному сайті відсутня і надав до суду інформацію із іншого сайту мережі Інтернет http://autoauctions.io, не обґрунтувавши його зв`язок із оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товару. Щодо доводів скаржника про відсутність спору у даній справі позивач вказує на їх необґрунтованість, оскільки право на оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу доходів і зборів України передбачено нормами Митного кодексу України, а зміст декларації від 24 вересня 2018 року №UA807190/2018/018355 за своєю природою не містить інформації щодо обставин в частині законності оскаржуваного у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів, що прияйте 17 вересня 2018року, тобто на тиждень раніше ніж згадана декларація.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 248 Митного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до положень частини першої статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.