ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №819/2957/13-а
адміністративне провадження №К/9901/8835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року (суддя Осташ А.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року (колегія у складі суддів: Матковської З.М., Затолочного В.С., Каралюса В.М.) у справі № 819/2957/13-а (876/3098/14) за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" до Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Галспирт" (після перейменування Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері") (надалі позивач, Товариство) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Бучацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (надалі відповідач, податковий орган) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом проведено перевірку та прийнято на її підставі податкове повідомлення-рішення з порушенням та невірним застосуванням й трактуванням норм чинного податкового законодавства та відповідних нормативно-правових актів.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2013 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, с доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована виключно посиланням на економічний ефект від досліджень проведених ФОП ОСОБА_1 .
В запереченні на касаційну скаргу податковий орган зазначає, що вважає рішення судів попередніх інстанцій законними, обґрунтованими та такими що відповідають процесуальним та матеріальним нормам чинного законодавства. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 20 листопада 2009 року №533/23-31274359.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.7 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, пункту 6.1 статті 6, підпунктів 7.3.1, 7.3.2, 7.3.3, 7.3.4, 7.3.5 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2 підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв`язку із заниженням об`єкту оподаткування за перше півріччя 2008 року на суму 1 701 023 грн та, як наслідок, заниженням податку на прибуток на суму 425 250 грн., а також неправомірним включення до складу валових витрат вартості консультаційних послуг з вивчення ринку збуту продукції, наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 на підставі договору №1-04 від 2 квітня 2008 року, з огляду на непов`язаність вказаних послуг з господарською діяльністю підприємства та відсутність підтвердження реального виконання відповідних послуг.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №201/0000262300/0 від 2 грудня 2009 року яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання в сумі 333 239 грн в т.ч. 80 407 грн - основний платіж; 252 832 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством та ПП ОСОБА_1 укладено договір № 1-04 від 2 квітня 2008 року про надання консультативних послуг по вивченню ринку збуту продукції. Предметом договору є надання та отримання консультативних послуг по вивченню потенційних можливостей ринку збуту та розробки нових видів продукції, а саме надання інформації щодо: