ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №2а-3639/10/1970
адміністративне провадження №К/9901/28072/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року (суддя Данилевич Н.А.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: Судової-Хомюк Н.М., Гуляка В.В., Коваля Р.Й.) у справі № 2а-3639/10/1970 за позовом Українсько-іспанського спільного підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП" до Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Українсько-іспанське спільне підприємство-товариство з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Бережанської міжрайонного державної податкової інспекції (після реорганізації Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області) (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень якими зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість та повернення заборгованості з державного бюджету України..
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом в липні 2010 року позивача безпідставно обмежено в частині бюджетного відшкодування ПДВ на суму 109 558,00 грн та в серпні 2010 року на суму 66 091,00 грн, оскільки сума завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року, що оскаржуються, в червні 2010 року відображена в складі податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
25 листопада 2010 року залучено в якості співвідповідача Головне управління Державного казначейства України у Тернопільській області.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2015 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року позов задоволено. Скасовані податкове повідомлення - рішення №6628/0000412301/0 від 11 жовтня 2010 року та податкове повідомлення - рішення № 7168/0000422301/0 від 25 жовтня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства заборгованість з ПДВ за липень 2010 року в сумі 109558,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства заборгованість з ПДВ за серпень 2010 року в сумі 66091,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства заборгованості з ПДВ за липень 2010 року в сумі 109558,00 грн та за серпень 2010 року в сумі 66091,00 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Товариством правомірно сформовано суми податкового кредиту.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведена виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень та липень 2010 року.
Перевіркою не встановлено реального товарного характеру взаємовідносин Товариства із ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ПП "Континент", ПП "Добросин" та ТОВ ДП "Жидачів ліс" внаслідок відсутності на документах якісної характеристики вантажу (сортність), відсутності інших складових процесів придбання-прийомки та оприбуткування продукції. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.
За результатами перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення якими зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість №7168/0000422301/0 від 25 жовтня 2010 року на суму 66 091,00 грн та №6628/0000412301/0 від 11 жовтня 2010 року на суму 109 558,0 грн.