ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №826/1765/16
адміністративне провадження №К/9901/43900/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л., управління держаної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Київська місцева прокуратура № 8, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетрамак-Україна", Арбітражний керуючий Островський Вадим Анатолійович про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрамак-Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Шулежко В.П. від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л. від 06 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (далі - позивач, ТОВ "АТЛ") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л. (далі - відповідач 1, державний реєстратор), Управління держаної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач 2, ГТУЮ у м. Києві), треті особи Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - третя особа, ПАТ "ВТБ Банк"), Київська місцева прокуратура № 8 (далі - третя особа), Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетрамак-Україна" (далі - третя особа, ТОВ "Тетрамак-України"), Арбітражний керуючий Островський Вадим Анатолійович (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25295951 від 15 жовтня 2015 року, прийняте державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко Альоною Леонідівною;
- зобов`язати Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 12731979 від 24 грудня 2015 року, вчиненого державним реєстратором Клочком Тарасом Петровичем Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про реєстрацію права власності на нежиле приміщення № 855 - магазин непродовольчих товарів, загальною площею 447,9 кв. м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 52 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 105011280000) за ПАТ "ВТБ БАНК"(код ЄДРПОУ 14359319).
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що державний реєстратор проводить державну реєстрацію прав тільки у випадку встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), в той же час, на момент проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень на зазначений об`єкт нерухомості за ПАТ "ВТБ Банк", існувало обтяження арештом нерухомого майна на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2015року та на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року щодо накладення арешту на об`єкти нерухомості та заборони на вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, яке належить TOB "АТЛ".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що представником заявника подано всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством на момент подання заяви про державну реєстрацію у реєстрі були відсутні відомості про державну реєстрацію обтяжень, у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації права власності, визначених статтею 24 Закону № 1952-IV, а отже, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 25295951 від 15 жовтня 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетрамак-Україна" звернулися із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрамак-Україна" подані 23 березня 2017 року.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/1765/16, витребувано матеріали справи.
Відповідно до повторних протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 826/1765/16 та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛ" укладено кредитний договір № 4 від 01 червня 2010 року за умовами якого останньому надано кредит строком користування до 21 липня 2014 року.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань 01 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛ" та Банком укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 2729, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк I.A., згідно якого, серед іншого, в іпотеку Банку передано нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 855 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 447,9 кв. м.
У зв`язку з неналежним виконанням позивачем своїх кредитних зобов`язань утворилася заборгованість останнього перед Банком. Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" надіслало позивачу вимогу про усунення порушення від 05 листопада 2014 року, відповідно до якої боржнику надано 30-денний строк, з моменту отримання вимоги, для погашення заборгованості.
Оскільки боржник не вчинив жодних дій, Банк, у рахунок погашення боргу, звернув стягнення на предмет іпотеки на підставі статей 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку".
Враховуючи наявність непогашеної кредитної заборгованості, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" прийняло рішення про задоволення своїх грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" за рахунок предмета іпотеки.
14 вересня 2015 року до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від імені іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" для реєстрації права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна подано відповідну заяву та пакет документів, що підтверджується карткою прийому заяви № 24405784
За результатом розгляду зазначеної заяви та поданих документів державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко Альоною Леонідівною прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25295951 від 15 жовтня 2015 року.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі ТОВ "Тетрамак-Україна" зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили, що на момент прийняття державним реєстратором рішення від 15 жовтня 2015 року діяла заборона на вчинення реєстраційних дій та арешт на все майно ТОВ "АТЛ", що унеможливлювало здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомості згідно вимог Закону № 1952-IV. Для офіційного з`ясування обставин щодо державної реєстрації ТОВ "Тетрамак-Україна" зверталось з клопотанням про витребування доказів, в задоволенні якого судом апеляційної інстанції незаконно відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "АТЛ" зазначено, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема тому, що станом на момент здійснення відповідачем реєстраційних дій, діяли обмеження встановлені ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 08 квітня 2015 року і не виконання чи фактично ігнорування державним реєстратором відповідного рішення суду є грубим порушенням норм Конституції України та свідчить про незаконність відповідних реєстраційних дій.
13 травня 2017 року від ПАТ "ВТБ Банк" надійшло заперечення на касаційну скаргу ТОВ "АТЛ", в якому наголошується на необґрунтованості касаційної скарги та законності рішень судів попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, зокрема, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі правовідносини стосуються встановлення правомірності рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 25295951 від 15 жовтня 2015 року, прийняте державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко Альоною Леонідівною, у зв`язку з чим, на думку позивача, порушується його право власності на відповідне майно, тобто існує спір між юридичними особами щодо права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення).