ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №826/7042/16
адміністративне провадження №К/9901/39069/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді: Добрянської Я.І. від 17 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 10 травня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни (далі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач), у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:
- визнати протиправним невизнання (відхилення) відповідачами в повному обсязі заявлених позивачем до ПАТ "КБ "Надра" кредиторських вимог на суму 293 813,38 грн. та невнесення таких вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Надра";
- зобов`язати відповідачів акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача до ПАТ "КБ "Надра" на суму 293813,38 грн. як вимоги кредитора 2 черги та внести їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Надра" 2 черги.
- стягнути із відповідача на її користь компенсацію оплати праці за роботу у вихідні дні у розмірі 2 202 грн. 87 коп., середній заробіток за час затримки по день розрахунку з 13 лютого 2009 року по 02 червня 2015 року у розмірі 289 489 грн. 89 коп. та індексацію виплат за період з березня 2009 року по квітень 2015 року у розмірі 1418 грн. 64 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при звільненні відповідач не провів з нею розрахунок у повному обсязі, оскільки їй не була виплачена додаткова заробітна плата, а саме компенсація (оплата) за роботу у вихідні дні в грудні 2008 року та січні 2009 року, до виконання якої вона була спеціально залучена.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, у позов задоволено частково.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 293111 грн. 40 коп. підлягають включенню до 2 черги кредиторів, оскільки формулюючи позовні вимоги у справі про зобов`язання відповідачів визнати та внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів кошти, позивачем не враховано, що зазначеними нею рішеннями судів на її користь вже присуджено кошти у розмірі 293 111 грн. 40 коп.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкова Ірина Олександрівна звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 23 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/7042/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 826/7042/15 суддею-доповідачем Берназюком Я.О. та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Постановою Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 ПАТ "КБ" Надра" віднесено до категорії неплатоспроможних, водночас відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) 05 лютого 2015 року № 26 з 06 лютого 2015 року розпочата процедура виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ" Надра".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 23 квітня 2015 року № 85 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "НАДРА" до 05 червня 2015 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "НАДРА" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкової Ірини Олександрівни до 05 червня 2015 року включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про стягнення сум, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та індексації виплат.
Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що при звільненні Відповідач не провів з нею розрахунок у повному обсязі, оскільки їй не було виплачено додаткову заробітну плату, а саме компенсацію (оплату) за роботу у вихідні дні в грудні 2008 року та січні 2009 року, до виконання якої вона була спеціально залучена. Враховуючи подані уточнення, згідно заяви від 02 червня 2015 року, просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь компенсацію оплати праці за роботу у вихідні дні у розмірі 2 202,87 грн., середній заробіток за час затримки по день розрахунку з 13 лютого 2009 року по 02 червня 2015 року у розмірі 289 489,89 грн., та індексацію виплат за період з березня 2009 року по квітень 2015 року у розмірі 1418,64 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року у справі № 761/2975/15-ц (провадження № 2/761/3104/2015) позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" про стягнення сум, належних працівникові при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та індексації виплат задоволено, стягнуто із Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра" (Код ЄДРПОУ 20025456) на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 293 111,40 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 січня 2016 року у справі № 761/2975/15-ц (провадження № 22-ц/796/292/2016) апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2015 року - залишено без змін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2015 року вх. № 1986 ОСОБА_1 звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" із заявою про прийняття, розгляд та задоволення її грошових вимог до банку в розмірі 289 857,03 грн. які складаються із зобов`язань банку по виплаті сум, пов`язаних із трудовими відносинами та з оплатою праці, керуючись частиною 5 статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також включити зазначені вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.
В якості додатків у вказаній заяві зазначаються: копії паспорту та ідентифікаційного номера, наказ від 13 лютого 2009 року № 88-п, розрахунок компенсації (оплати праці) за роботу у вихідні дні в грудні 2008 року - січні 2009 року, розрахунок середнього заробітку за період з 13 лютого 2009 року по 04 липня 2015 року, розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати за період з березня 2009 року по травень 2015 року, таблиця індексації, розпорядження віце-президента банку від 25 грудня 2008 року № 549, розпорядження віце-президента банку № 3, поточний звіт за операціями по картковому рахунку ОСОБА_1 .
Також позивачем 15 жовтня 2015 року скеровано на адресу Уповноваженої особи Фонду заяву № 63164, в якій вона просила надати довідку щодо включення в реєстр кредиторів.
Відповідно до наявної у справі копії довідки від 13 листопада 2015 року № 22-7-29417, Уповноваженою особою Фонду позивачу повідомлено, що на підставі пункту 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги ОСОБА_1 не визнані в повному обсязі у зв`язку з не підтвердженням даних вимог фактичними балансовими даними та документами, що містяться у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій через порушення норм матеріального права прийшли до хибного висновку щодо протиправності невизнання Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" кредиторських вимог ОСОБА_1, зокрема, про віднесення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до заробітної плати, що свідчить про незаконність оскаржуваних рішень. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не вказують норму права, на підставі якої Уповноважена особа Фонду має право включити до другої черги інші вимоги позивача, які відповідно до чинного законодавства не відносяться до вимог щодо заробітної плати.
Крім того, скаржник наголошує, що позивач пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки вона не була позбавлена можливості отримати усну інформацію щодо включення чи не включення її кредиторських вимог в реєстр кредиторів починаючи з 06 жовтня 2015 року.
01 серпня 2017 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду, у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни та залишити судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, зокрема, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі правовідносини стосуються дій уповноваженої особи Фонду щодо не включення кредиторських вимог ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зобов`язання відповідачів акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача до ПАТ "КБ "Надра" на суму 293813,38 як вимоги кредитора 2 черги та внести їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Надра" 2 черги.
Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI) установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.