ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №802/604/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Американські технології" до Хмільницької районної державної адміністрації в особі сектора з питань державної реєстрації, треті особи Фермерське господарство "Геліос П-А", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень за касаційною скаргою Приватного підприємства "Американські технології" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у складі колегії суддів Загороднюка А.Г., Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П.,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року Приватне підприємство "Американські технології" (далі - ПП "Американські технології", позивач) звернулося до суду з позовом до Хмільницької районної державної адміністрації в особі сектора з питань державної реєстрації (далі - Хмільницька РДА, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Хмільницької районної державної адміністрації в особі сектора з питань державної реєстрації про реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки № 128 від 19 травня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходиться на території Кустовецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, на підставі укладених договорів оренди землі з власниками земельних ділянок ОСОБА_1 строком на 10 років та ОСОБА_2 строком на 5 років. Однак, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що до завершення строку дії договорів оренди земельних ділянок, між власниками спірних земельних ділянок та Фермерським господарством "Геліос-П-А" укладені договори оренди цих же земельних ділянок, та, відповідно до рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено їх державну реєстрацію. Такі рішення, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки право оренди на спірні земельні ділянки вже було зареєстроване, і на час прийняття оскаржуваних рішень договори оренди укладені між Приватним підприємством Американські технології та ОСОБА_1, ОСОБА_2 були чинними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що реєстраційна служба Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області, в порушення вимог чинного законодавства, при проведенні державної реєстрації речових прав за договорами оренди землі, укладеними між ФГ "Геліос-П-А" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 належним чином не перевірила, чи вже зареєстровані права оренди на спірні земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснила повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих же земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 21866348 від 06 червня 2015 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору оренди земельної ділянки № 128 від 19 травня 2015 року укладеного між фермерським господарством "Геліос-П-А" та ОСОБА_2 . Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовлено повністю.
Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що поземельна книга не містить відомостей про реєстрацію спірної земельної ділянки ОСОБА_2 за приватним підприємством "Американські технології". Відтак, зміст наданої Поземельної книги не дає підстав стверджувати, що реєстрація земельної ділянки мала місце у порядку та спосіб, який був передбачений згідно чинного на момент реєстрації законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Приватне підприємство "Американські технології" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 20 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 802/604/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 802/604/16-а та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між приватним підприємством "Американські технології" та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 05 лютого 2009 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області, про що до Державного реєстру земель внесено запис від 16 березня 2011 року № 05248000400023.
На виконання вказаного договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_2 передала у платне користування позивачу строком на 5 років для ведення товарного виробництва сільськогосподарської продукції земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,9820 га), яка розташована на території Кустовецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області.
З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що до закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок, Реєстраційною службою Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області прийнято рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень № 21866348 від 06 червня 2015 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору оренди земельної ділянки № 128 від 19 травня 2015 року укладеного між Фермерським господарством "Геліос-П-А" та ОСОБА_2 .
Позивач вважаючи вищевказане рішення Реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області протиправним та незаконним звернулася до суду з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать чинному законодавству України, оскільки відповідальність за формування на ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються реєстратором. Позивач не має жодних повноважень або правових можливостей впливати на формування записів в Поземельній книзі. Таким чином, позивач не зобов`язаний нести відповідальність за відсутність відомостей про оренду земельних ділянок у Поземельній книзі, оскільки ведення Поземельної книги є виключною компетенцією органів державної влади.
Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу Приватного підприємства "Американські технології" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, зокрема, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року та постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі правовідносини стосуються правомірності рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права за договором оренди, укладеного між Фермерським господарством "Геліос-П-А" та ОСОБА_2, з підстав існування чинного договору оренди цієї ж земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ПП "Американські технології". Відтак, у даній справі фактично оскаржується чинність договору оренди, на підставі якого було прийнято рішення про державну реєстрацію речового права, тобто існує спір між двома суб`єктами господарської діяльності щодо права оренди на земельну ділянку (чинності одного з договорів оренди землі).
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами - договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.