ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №802/1538/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17138/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка Владислава Сергійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка Владислава Сергійовича на постанову Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді: Вільчинського О.В. від 22 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Драчук Т. О., Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П. від 15 лютого 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Валендюка Владислава Сергійовича (далі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа, ФГВФО), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. щодо невключення позивача як кредитора АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до певної черги погашення;
- зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у розмірі 290469,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2015 року у справі № 127/16945/15-ц розірвано договір строкового банківського вкладу (депозит) у банківському металі Ф&К "Золотий" № 300937/49114/370-14, укладений 19 серпня 2014 року між позивачем та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та стягнуто з ПАТ "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 вклад у гривневому еквіваленті в розмірі 290469 грн. 07 коп. з урахуванням процентів. На виконання вказаного рішення суду 01 жовтня 2015 року виданий виконавчий лист 127/16945/15-ц про його примусове виконання, однак вказане судове рішення виконано не було, а сума коштів в розмірі 290469,07 грн. з урахуванням процентів не виплачена. Постановою державного виконавця від 29 грудня 2015 року закінчено виконавче провадження у зв`язку з початком процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит". На переконання позивача, оскільки зазначений виконавчий лист не був повернутий до суду, який його видав, відповідач прийняв цей виконавчий лист до виконання та відповідно до положень статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) зобов`язаний був включити його (позивача) до реєстру кредиторів та подати цей реєстр Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відносини, які виникли між сторонами з моменту набрання рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2015 року законної сили, є вимогами кредитора до боржника у грошовому зобов`язанні, а тому вимоги статті 49 Закону № 4452-VI до даних відносин не підлягають застосуванню. Таким чином, допущена відповідачем бездіяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Валендюк Владислав Сергійович звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 24 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 802/1538/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 802/1538/16-а суддею-доповідачем Берназюком Я.О. та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2015 року у справі № 127/16945/15-ц розірвано договір строкового банківського вкладу (депозит) у банківському металі ФК "Золотий" № 300937/49114/370-14, укладений 19 серпня 2014 року між позивачем та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та стягнуто з ПАТ "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 вклад у гривневому еквіваленті в розмірі 290469 грн 07 коп з урахуванням процентів. Зазначене рішення суду набрало законної сили 28 вересня 2015 року.
На виконання вищевказаного рішення, 01 жовтня 2015 року Вінницьким міським судом виданий виконавчий лист № 127/16945/15-ц про стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 вкладу у гривневому еквіваленті в розмірі 290469 грн. 07 коп. з урахуванням процентів.
08 жовтня 2015 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку в цей же день направлено ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" для виконання.
11 вересня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 612 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", згідно з яким з 18 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Так, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" призначено Чернявську Олену Степанівну.
Постановою Національного Банку України № 898 від 17 грудня 2015 року відкликано банківську ліцензію та розпочата процедура ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
На підставі рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 18 грудня 2015 року № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку" відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" строком з 18 грудня 2015 року по 17 грудня 2017 року, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку - заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявську Олену Степанівну.
Інформація про ліквідацію банку була розміщена 23 грудня 2015 року на офіційному сайті Фонду за адресою: www.fg.gov.ua. Відомості про ліквідацію AT "Банк "Фінанси та Кредит" опубліковано у газеті "Голос України" (№ 242 (6242) від 23 грудня 2015 року).
Дана обставина стала підставою для направлення виконавчого листа № 127/16945/15-ц, виданого Вінницьким міським судом 01 жовтня 2015 року, до уповноваженої особи Фону гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою державного виконавця від 29 грудня 2015 року № 48948707 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 127/16945/15-ц, виданого Вінницьким міським судом 01 жовтня 2015 року. Зазначену постанову для відома та виконання супровідним листом від 29 грудня 2015 року № 30639/07-35/3 направлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
На заяву позивача від 27 травня 2016 року листом від 13 червня 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявська О.С. повідомила, що позивачем пропущений строк для подачі кредиторської вимоги, зобов`язання не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів.
01 вересня 2016 року рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від № 1703 призначено уповноваженою особою Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюка Владислава Сергійовича та делеговано йому всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені статті 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - з 05 вересня 2016 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та неповно встановлено обставини справи, а саме - на стадії ліквідації неплатоспроможного банку включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів можливе лише за письмовою заявою кредитора, яка подана протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію банку. Матеріали справи, як зазначає скаржник, не містять доказів того, що позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду з заявою про включення його вимог до акцептованого реєстру кредиторів. Оскільки, позивач не скористався своїм правом та не звернувся до Уповноваженої особи Фонду з вимогою про включення його до реєстру кредиторів - його вимоги задоволенню не підлягають і вважаються погашеними, відповідно до пункту 8 статті 49 Закону № 4452-VI.
30 травня 2017 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду Валендюка В.С., у якому позивач наголошує на законності рішень судів попередніх інстанцій та просить залишити касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду Валендюка В.С. без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
09 серпня 2019 року на виконання вимог ухвали про прийняття справи до провадження, від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду Валендюка В.С., в якому зазначено, що фактично, рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 12 червня 2017 року № 2451 кредиторські вимоги позивача акцептовані та включені до сьомої черги в реєстрі вимог кредиторів, тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, оскільки вони виконані.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, зокрема, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі правовідносини стосуються невключення кредиторських вимог ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зобов`язання внести зміни до зазначеного реєстру на суму 290469,07 грн. та подання цих змін до ФГВФО про позивача як кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI) установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.