ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №826/25704/15
адміністративне провадження №К/9901/14824/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Банг і Бонсомер" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б. від 24.11.2016 у справі №826/25704/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Банг і Бонсомер" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2015 року Приватне акціонерне товариство "Банг і Бонсомер" (якого ухвалою Верховного Суду від 19.08.2019 замінено правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Банг і Бонсомер") (далі - позивач/ Товариство)) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач/ митний орган/Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості №100250002/2015/000149/2 від 06.11.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що в підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару за основним методом ним було подано Митниці вичерпний перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, втім митним органом безпідставно відмовлено у митному оформлені товару за обраним декларантом методом, з посиланням на відсутність усіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товару.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2016 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.11.2015 №100250002/2015/000149/2.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції входив з того, що подані позивачем до митного оформлення документи містять всю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено Товариству в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість сумнівів митного органу щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості й додаткових документів на підтвердження такої вартості позивачем надано не було.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить останнє скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містять всю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а Товариством правильно та відповідно до чинного законодавства застосовано основний (за ціною договору) метод визначення митної вартості. Безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на відсутність довідки про транспортні витрати з відповідним розмежуванням вартості перевезення до кордону України та після його перетину, оскільки статтею 53 Митного кодексу України, якою встановлено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подання такої довідки не передбачено. Крім того, вказує, що відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, які підтверджені позивачем довідкою про транспортні витрати.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В запереченнях на касаційну скаргу митний орган посилається на те, що надані позивачем документи не підтверджували використані Товариством відомості для декларування оцінюваних товарів за митною декларацією, а додаткових документів, як того вимагав відповідач, декларантом надано не було, про що останній зазначив у своїй заяві від 05.11.2015.
В подальшому, справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 10.01.2015 №149 (далі - Контракт), укладеним між позивачем (Покупець) та Акціонерним товариством "Bang and Bonsomer Group Ab" (Продавець), останній продає, а Покупець купує сировинні компоненти для виробництва, вироблені компаніями згідно Додатків до даного Контракту.
Пунктом 3 Контракту передбачено, що ціна кожного виду товару, асортимент та об`єм поставок будуть визначатись додатками до даного Контракту, які будуть його невід`ємними частинами. Вартість тари, упаковки, маркування, обробки та навантажувально-розвантажувальних робіт включені у вартість товару.
Відповідно до пункту 5 Контракту умови поставки (FCA, DAP та інш.) обумовлюються у Додатках.
Згідно додатку № 665 від 26.10.2015 до Контракту Продавець продав, а Покупець купив 12500,00 кг мінерального волокна LFC201 за ціною 0,53 EUR за кг на загальну суму 6625,00 EUR. Кінцевий розрахунок здійснюється через 60 діб після постачання товарів. Умови постачання визначено - FOB Chiwan.
Виконуючи вимоги вказаного Контракту, з метою ввезення товару на територію України позивачем 06.11.2015 була надана відповідачу для митного оформлення електронна декларація №100250002/2015/060803, в якій митна вартість товару в графі №42 була заявлена за основним методом оцінки - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
На підтвердження вартості товару позивачем подано наступні документи: митну декларацію № 100250002/2015/06803 від 06.11.2015; коносамент WMS15090803 від 01.10.2015 року; товарно-транспортну накладну CMR №1195 від 04.11.2015 року; довідку про транспортні витрати 04112015/1 від 04.11.2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) 220475 від 26.10.2015 року; контракт № 149 від 10.01.2011 року з усіма додатками, що є невід`ємними частинами; декларацію про походження товару 220475 від 26.10.2015 року.
Під час митного контролю відповідач прийшов до висновку, що вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до частин 2 - 4 статті 53 МК України, не містять усіх даних на підтвердження відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв`язку з виявленням розбіжностей у поданих декларантом документах (відповідно до СМR перевізником виступає підприємство Arsi Trans, інше, ніж зазначено у довідці транспортних витрат (договір на транспортування до митного оформлення не надавався); в наданому до митного оформлення B/L № WMS 15090803 від 01.10.2015 зазначено порт завантаження FOB SHENZEN, а в товаросупровідних документах inv/№ 220475 від 26.10.2015 FOB СНІWАNУ) декларанту було запропоновано надати додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару. Для підтвердження витрат на транспортування декларанту відповідно до частини другої статті 53 МК України запропоновано подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
05.11.2015 Товариство повідомило митний орган про неможливість надання додаткових документів.
Відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000149/2 від 06.11.2015 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00198.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.