ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/200/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" -
Драюка С.С., Мицька Р.М.,
Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" -
Сіденко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 (у складі колегії суддів: Тищенко А.І. (головуючий), Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.) та на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2019 (у складі колегії суддів: Котельницька В.Л. (головуючий), Соп`яненко О.Ю., Спиридонова Н.О.)
у справі №920/200/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"
про стягнення 11 156 248,16 грн,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз", позивач) (після зміни найменування Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз", позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (далі - відповідач, ПАТ "Сумигаз") (після зміни найменування Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - АТ "Сумигаз", відповідач) про стягнення 11 156 248,16 грн, з яких: 1 850 958,40 грн 3% річних та 9 305 289,76 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу 31.01.2013 №03/110/13-ПР (далі - договір від 31.01.2013 №03/110/13-ПР) у частині здійснення оплати поставленого природного газу у встановлений договором строк, що стало підставою для нарахування згідно ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 3% річних у сумі 1 850 958,40 грн та інфляційних втрат в сумі 9 305 289,76 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Сумської області від 16.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2019, позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 972 895,95 грн 3% річних, 7 234 378,80 грн інфляційних втрат та 124 459,12 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судові рішення обґрунтовані тим, що несвоєчасне повернення позивачем актів приймання-передачі газу не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплатити вартість фактично поставленого позивачем природного газу; відповідачем порушено строки оплати за поставлений природний газ у січні, червні-серпні 2013 року та лютому-квітні 2014 року, що є підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, оскільки позивач безпідставно включав до періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат дні фактичної сплати відповідачем коштів за поставлений природний газ та не взяв до уваги, що оплата природного газу здійснювалась відповідачем згідно постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ) від 21.06.2013 №732, від 27.06.2013 №812, від 24.07.2013 №1012 та від 09.10.2014 №90 (якими вносились зміни до нормативів перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу, що надійшли від усіх категорій споживачів) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" (далі - Постанова КМУ №247).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 16.01.2019 та постановою суду апеляційної інстанції від 09.04.2019, у травні 2019 року АТ "НАК "Нафтогаз" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судові рішення в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача 2 858 973, 41 грн, з яких: 1 980 910,96 грн інфляційних втрат та 878 062, 45 грн 3% річних. Постановити нове рішення, яким справу у частині незадоволених позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій, при частковому задоволенні позову, не навели обґрунтованого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, а також недостатньо мотивували свої висновки щодо застосування Постанови КМУ №247, тому позивач припускає, що судові рішення ґрунтуються на розрахунках інфляційних втрат та 3% річних відповідача, які мають істотні помилки.
Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат містять помилки, зокрема, щодо розрахунку інфляційних втрат за квітень, листопад 2014 року, розрахунку 3% річних за період з 20.05.2014 по 09.06.2014.
Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували положення ст.ст.607, 617 ЦК України.
01.08.2019 АТ "Сумигаз" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 31.01.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №03/110/13-ПР, відповідно до п.1.1 якого (у редакції додаткової угоди від 22.12.2014 №8) продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.1 договору від 31.01.2013 №03/110/13-ПР (у редакції додаткової угоди від 26.03.2015 №11) продавець передає покупцеві у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 газ в обсязі до 118 570,573 м3: у 2013 році - 26 565,349 м3, у 2014 році - 25 765,224 м3, у 2015 році - 66 240,000 м3.
Пунктами 3.3, 3.4 договору від 31.01.2013 №03/110/13-ПР визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірника акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пункт 5.2 договору від 31.01.2013 №03/110/13-ПР, яким погоджено ціну за 1000 м3 природного газу, неодноразово змінювався сторонами шляхом підписання додаткових угод.
Так, згідно із п. 5.2 договору від 31.01.2013 №03/110/13-ПР (в редакції додаткової угоди від 03.06.2015 №14) ціна за 1000 м3 природного газу становить 6 600,00 грн без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того ПДВ за ставкою 20%. До сплати ціна за 1000 м3 природного газу - 6 600,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1 320,00 грн, всього з ПДВ - 7 920,00 грн.
У п. 6.1 договору від 31.01.2013 №03/110/13-ПР (у редакції додаткової угоди від 31.12.2013 №2, яка поширювала свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 01.01.2013) зазначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу.
Додатковою угодою від 28.04.2014 №3, яка поширювала свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 18.03.2014, змінено п.6.1 договору від 31.01.2013 №03/110/13-ПР та викладено його в новій редакції, згідно якої оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
Згідно з п.6.2 договору від 31.01.2013 №03/110/13-ПР оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця виключно в день надходження коштів від споживачів покупця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ. За наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.