ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 6/138
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
заявника касаційної скарги: Ігнатенко О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019
у складі колегії суддів: Мирутенко О. Л. (головуючого), Матущака О. І., Бойко С. М.
та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.02.2019
у складі судді Васьковського О. В.
за заявою Приватного підприємства "Астуріо Кліо"
до Державного підприємства "Агропромисловий комбінат "Ужгородський"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
1. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.02.2019 заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання кредиторських вимог задоволено частково.
Визнано кредиторські вимоги до боржника в сумі 2 675 296,01 грн, яка підлягає задоволенню в четвертій черзі, в т.ч. сума 2 432 412,05 грн податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сума 237 695,34 грн земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності на території Холмської сільської ради, сума 3 834,56 грн земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності на території Коритнянської сільської ради та сума 1 354,06 грн - надходження від розміщення відходів; 107 025,32 грн, яка підлягає задоволенню в шосту чергу в т.ч. 6 696,00 грн - пені за несплату податку на додану вартість, сума 100 329,32 грн - податку на доходи фізичних осіб; 3 524,00 грн судового збору, яка підлягає задоволенню в першу чергу.
У частині визнання кредиторських вимог Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємство "Агропромисловий комбінат "Ужгородський" в сумі 9 818 423,18 грн, в т.ч. 67 172,80 грн - єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, з сум винагород за договорами цивільно-правового характеру, з сум допомоги тимчасовій непрацездатності або добровільна участь у пенсійному страхуванні, в тому числі пеня у розмірі 7 227,98 грн, а також у сумі 9 751 250,38 грн - бюджетних позичок, в тому числі пеня - 4 220 250,38 грн - відмовлено.
2. Місцевий господарський суд виходив з того, що кредитором належним чином доведено та підтверджено відповідними доказами наявність заборгованості в сумі 2 782 321,33 грн. Також судом встановлено, що сума 67 172,80 грн єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, з сум винагород за договором цивільно-правового характеру, з сум допомоги тимчасовій непрацездатності або добровільна участь у пенсійному страхуванні, яку заявник включає до заявлених кредиторських вимог виникла у період 2014-2018 р.р., була сплачена при здійсненні виплати заробітної плати працівнику підприємства, а відтак заявлені вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними. Окрім того, в ході розгляду заяви судом не встановлено підстав для визнання вимог кредитора в частині заборгованості за бюджетними позичками, оскільки вказані вимоги до боржника не були заявлені кредитором у встановлений ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк і є погашені, а право вимоги, що випливають з таких зобов`язань відсутні, у зв`язку з припиненням зобов`язання з підстав, що передбачені законом.
3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 вищезазначена ухвала місцевого господарського суду залишена без змін.
4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками та рішенням місцевого господарського суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції від 13.05.2019 та ухвалою місцевого господарського суду від 04.02.2019 Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати у частині відмови у задоволенні вимог Головного управління ДФС у Закарпатській області та прийняти нове рішення у цій частині, яким визнати ці вимоги.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 6/138 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Пєскова В. Г., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019.
7. 17.07.2019 суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Васьковським О. В. на підставі до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України заявлено самовідвід з посиланням на те, що під час перевірки матеріалів справи № 6/138 Господарського суду Закарпатської області було з`ясовано, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 04.02.2019 постановлена суддею Васьковським О. В., у провадженні якого перебувала справа № 6/138.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі № 6/138 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 6/138 Господарського суду Закарпатської області за вищезазначеною касаційною скаргою; призначено розгляд справи на 15.08.2019.
10. 15.08.2019 до Верховного Суду від ліквідатора надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянувши зазначене клопотання про відкладення розгляду справи, зазначає таке.
12. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
13. Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 19.07.2019 явка сторін не визнавалася обов`язковою; матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду справи, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
14. У засідання суду касаційної інстанції 15.08.2019 з`явився представник заявника касаційної скарги, який надав пояснення у справі.
15. Інші учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про час та дату судового засідання сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності уповноважених представників інших учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Головного управління ДФС у Закарпатській області)
16. Скаржник доводить, що судами під час розгляду кредиторських вимог в частині визнання бюджетної позички не з`ясовано всіх обставин справи та не залучено до розгляду в якості учасників справи про банкрутство інших осіб, а саме Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі, Відділ агропромислового розвитку та Фінансове управління Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області в особі Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області;
- наданий ліквідатором висновок експертного економічного дослідження не містить спростувань щодо наявної заборгованості по бюджетним позичкам боржника;
- судами не враховано, що постановою Кабінету Міністрів України № 174 від 02.03.2011 визначено перелік документів на підставі яких органи державної податкової інспекції здійснюють заходи щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетною позичкою/допомогою.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
17. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
20. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
А.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
21. Причиною подання касаційної скарги стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання кредиторських вимог скаржника щодо заборгованості єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати та бюджетних позичок.