ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14310/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуя О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - Сєров Є.І.,
Державного агентства резерву України - Висотенко І.М.,
Міністерства фінансів України - не з`явився,
Міністерства аграрної політики та продовольства України - Пантелеєнко Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019
(головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Смірнова Л.Г. Сулім В.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 (суддя Чинчин О.В.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Державного агентства резерву України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) Міністерства фінансів України, 2) Міністерства аграрної політики та продовольства України
про стягнення 32 460 703,73 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.08.2019, який наявний в матеріалах справи.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
2. Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення пені в сумі 24 227 753,99 грн, 3% річних в сумі 2 173 767,93 грн та інфляційних в сумі 6 059 181,81 грн.
3. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати заборгованості, стягнутої рішенням Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001 у справі № 8/160, яка виникла на підставі Генеральної угоди №28/552 від 29.12.1998 та Угоди № 28/2 від 15.01.1999.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/14310/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 173 767,93 грн, інфляційні у розмірі 6 059 181,81 грн; в іншій частині позову - відмовлено.
5. В частині задоволених позовних вимог суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що оскільки судове рішення про стягнення з відповідача заборгованості у справі № 8/160 фактично не виконано, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, суди попередніх інстанцій послались на те, що позивачем пеня нарахована всупереч ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а саме після спливу шестимісячного строку, від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій частково, 13.06.2016 ПАТ "Укрнафта" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №910/14310/18 скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 24 227 753 99 грн пені та ухвалити в зазначеній частині нове рішення, яким позовні вимоги у вказаній частині задовольнити.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч. 14 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. Між Міністерством фінансів України, ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта"), Державним комітетом України по матеріальних резервах (далі - Держкомрезерв, правонаступником якого є Державне агентство резерву України) та Міністерством агропромислового комплексу (правонаступником якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України) 29.12.1998 було укладено Генеральну угоду №28/552 про порядок та умови поставки нафти підприємствами АТ "Укрнафта" Державному комітетові України по матеріальних резервах та розрахунки за неї (далі - Генеральна угода №28/552 від 29.12.1998), за умовами якої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 №1953, починаючи з січня 1999 року АТ "Укрнафта" рівномірно щомісяця виділяє до державного резерву 1500 тис. тонн нафти для переробки її на нафтопереробних підприємств для державних потреб по ціні 80 доларів США з ПДВ за тону з перерахуванням у валюту України за курсом Національного банку, що склався на день поставки. Розрахунки за поставлену нафту проводяться з Міністерством агропромислового комплексу за рахунок коштів передбачених в державному бюджеті на фінансування витрат агропромислового комплексу.
10. Відповідно до п. 3.2. Генеральної угоди №28/552 від 29.12.1998 Міністерство фінансів України зобов`язалось на підставі актів прийняття-передавання фінансувати Міністерство агропромислового комплексу на вартість отриманої нафти, з подальшим переказом коштів Держкомрезерву для розрахунків з ВАТ "Укрнафта".
11. Генеральна угода діє до повного завершення розрахунків. (п. 4.3 Генеральної угоди №28/552 від 29.12.1998).
12. 15.01.1999 на виконання Генеральної угоди №28/552 від 29.12.1998 між ВАТ "Укрнафта" та Держкомрезервом було укладено Угоду №28/2 (далі - Угода №28/2 від 15.01.1999), відповідно до якої угода укладена на постачання в 1999 році нафти на нафтопереробні підприємства для державних потреб на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.1998 №1953 в обсязі 1 500 000 тонн.
13. Рішенням Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001 у справі №8/160, залишеним без змін постановою Вищого арбітражного суду України від 18.04.2001, задоволено позов ВАТ "Укрнафта", стягнуто з Держкомрезерву на користь ВАТ "Укрнафта" 130 614 067,93 грн, з яких: 109 939 460,27 грн - заборгованість, яка виникла на підставі Генеральної угоди №28/552 від 29.12.1998 та Угоди №28/2 від 15.01.1999, 2 634 547,04 грн - 3 % річних за період з 01.02.2000 по 19.11.2000, 18 036 060,62 грн - втрати від інфляції за період з лютого по вересень 2000 року.
14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2008 у справі №34/3-8/160, залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 та Вищого господарського суду від 09.04.2009, заяву ВАТ "Укрнафта" про зміну порядку та способу виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001 у справі № 8/160 задоволено, порядок та спосіб виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001 у справі № 8/160 змінено. Стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву, з усіх рахунків, відкритих Державному комітету України з державного матеріального резерву відповідно до чинного законодавства на користь ВАТ "Укрнафта" 102 555 442,93 грн заборгованості.
15. На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2008 у справі №34/3-8/160 видано наказ.
16. Судами встановлено, що основний борг відповідача перед позивачем за Генеральною угодою №28/552 від 29.12.1998 та Угодою №28/2 від 15.01.1999 становив 109 939 460,27 грн, а з урахуванням здійснення відповідачем 29.09.2000 та 24.03.2003 часткової оплати розмір заборгованості становить 81 880 835,27 грн.
17. Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати основного боргу в сумі 81 880 835,27 грн, присуджена до стягнення судовим рішенням, не була оплачена відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Державного агентства резерву України пені у розмірі 24 227 759,99 грн (за період з 07.12.2017 по 25.10.2019), 3% річних у розмірі 2 173 767,93 грн (за період з 07.12.2017 по 25.10.2018) та інфляційних втрат у розмірі 6 059 181,81 грн (за період з листопада 2017 року по вересень 2018 року).
18. Висновки судів попередніх інстанцій в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 173 767,93 грн та інфляційних втрат у сумі 6 059 181,81 грн не оскаржуються до суду касаційної інстанції.
19. Предметом касаційного оскарження є відмова у стягненні з відповідача на користь позивача пені у розмірі 24 227 759,99 грн, нарахованої за період з 07.12.2017 по 25.10.2019 на заборгованість у сумі 81 880 835,27 грн за Генеральною угодою №28/552 від 29.12.1998 та Угодою №28/2 від 15.01.1999, присудженої до стягнення рішенням Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001 у справі № 8/160.
Позиція Верховного Суду
20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, враховуючи наступне.