ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/2360/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 (судді: Попков Д. О., Пушай В. І., Стойка О. В.)
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська"
про стягнення штрафу у сумі 57 335,00 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" (далі - ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська") 57 335,00 грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі.
Позов обґрунтовано посиланням на положення статті 307 Господарського кодексу України, статей 3, 10 Закону України "Про залізничний транспорт", статей 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України); неправильним зазначенням у залізничній накладній № 51069276 маси вантажу у напіввагонах № 60032869, № 58919630, які прямували зі станції Новогродівка Донецької залізниці на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, що є підставою для нарахування і стягнення з відправника штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, тобто у сумі, заявленій до стягнення.
1.2. У відзиві на позов ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" заперечило проти позовних вимог, просило відмовити в їх задоволенні, наголошуючи, зокрема, що у комерційному акті від 09.08.2018 № 476906/1015 (далі - комерційний акт від 09.08.2018) не зазначено способу визначення маси вантажу на станції призначення; наголошувало, що дані про масу вантажу, наведені в цьому комерційному акті, є недостовірними.
1.3. Відповідач подав до місцевого господарського суду клопотання про зменшення розміру штрафу.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 (суддя Матюхін В. І.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" 57 335,00 грн штрафу, 1 762,00 грн судового збору.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із доведеності матеріалами справи факту неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 51069276 у напіввагонах № 58919630, № 60032869, що визнав підставою для притягнення відповідача до відповідальності у виді стягнення штрафу у сумі, заявленій до стягнення. Суд дійшов висновку, що комерційний акт за спірним перевезенням залізниця склала із дотриманням вимог законодавства, зокрема Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (далі - Правила складання актів), акт підписали уповноважені на його складання особи. Водночас місцевий господарський суд зазначив про відсутність правових підстав для зменшення заявленого до стягнення штрафу.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 (судді: Попков Д. О., Пушай В. І., Стойка О. В.) рішення Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Апеляційний господарський суд виходив із того, що наданий позивачем на підтвердження невідповідності маси вантажу у спірних вагонах комерційний акт від 09.08.2018 не містить обов`язкового підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи); доказів виконання функцій начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) прийомоздавальниками, які підписали цей комерційний акт, у матеріалах справи немає. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, такий комерційний акт не є належним доказом наявності підстав для застосування до відповідача матеріальної відповідальності у виді штрафу.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, АТ "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019, а рішення Господарського суду Донецької області від 06.02.2019 залишити без змін; вирішити питання щодо передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Підставами для скасування оскарженої у справі постанови АТ "Українська залізниця в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" зазначає неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду апеляційної інстанції правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17. Скаржник акцентує, що посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) штатним розписом залізничної станції Енергодар Придніпровської залізниці не передбачено; комерційний акт від 09.08.2018 підписаний з боку залізниці трьома уповноваженими на його складання особами, у числі яких є працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а саме: з боку залізниці - в. о. начальника станції Енергодар Яхно Л . Д ., а також прийомоздавальники вантажу та багажу станції Енергодар ОСОБА_7, ОСОБА_3, з боку одержувача - прийомоздавальник Запорізької ТЕС ОСОБА_4 . При цьому повноваження прийомоздавальників вантажу та багажу станції Енергодар ОСОБА_7 і ОСОБА_3 на підписання комерційних актів підтверджуються наявними у матеріалах справи робочими інструкціями цих працівників, наказом начальника структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" від 29.12.2017 № 96. З огляду на викладене, скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, що зазначений комерційний акт є неналежним доказом у справі через недоліки в його оформленні.
3.2. Від ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Переглянувши оскаржену у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
4.2. Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, 05.08.2018 за залізничною накладною № 51069276 зі станції Новогродівка Донецької залізниці ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" (вантажовідправник) відправило на адресу Акціонерного товариства "ДТЕК "Запорізька ТЕС" (вантажоодержувача) вугілля кам`яне, у тому числі у напіввагонах № 60032869 масою 68 000 кг (тара - 23 400 кг) і № 58919630 масою 66 900 кг (тара - 23 500 кг). Масу вантажу відправник визначив на вагонних вагах (150 т), заводський номер 706 (пункт 26 зазначеної залізничної накладної); найменування вантажу - вугілля кам`яне насипом, не зазначене в алфавіті, вантаж маркований поперечними борознами по всій довжині вагону, нанесеними катком (пункт 20 залізничної накладної).
На шляху прямування вагонів на попутній станції Покровськ Донецької залізниці було складено акт загальної форми від 06.08.2018 № 27995, в якому зазначено, що поверхня вантажу вище рівня бортів на 20-30 см, укатана, маркована поперечними борознами, поверхня потоптана, виїмок немає, двері, люки закриті, витікання вантажу немає.
Після прибуття на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці 23.05.2018 за заявкою вантажоодержувача перевірено масу вантажу, про що також зазначено в акті загальної форми від 08.08.2018 № 1106. В результаті перевірки виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у напіввагонах № 60032869 і № 58919630 масі вантажу, зазначеній відправником у залізничній накладній від 05.08.2018 № 51069276.
Під час контрольного зважування напіввагонів № 60032869 і № 58919630 на станції призначення на 100-тонних тензометричних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці, повірених згідно з паспортом 22.06.2018, виявлено, що у напіввагоні № 60032869 вага брутто 89 810 кг, вага тари (з брусу) 23 400 кг, вага нетто 66 410 кг, різниця у вазі порівняно із даними залізничної накладної становить 1 590 кг; у напіввагоні № 58919630 вага брутто 89 280 кг, вага тари (з брусу) 23 500 кг, вага нетто 65 780 кг, різниця у вазі порівняно із даними залізничної накладної становить 1 120 кг.
Факт невідповідності маси вугілля кам`яного у спірних напіввагонах даним про його масу, зазначеним у перевізних документах, став підставою для складання залізницею комерційного акта від 09.08.2018, в якому зафіксовано, що навантаження у вагонах насипом на рівні бортів; маркування поперечними борознами по всьому вагону нанесено катком, без виїмок та поглиблень; маркування не порушено; вагони у технічному та комерційному відношенні справні; двері, люки закриті; витікання вантажу немає; НГР за штатним розкладом не передбачено. Цей комерційний акт від імені залізниці підписали в. о. начальника станції Енергодар Придніпровської залізниці - Яхно Л. Д., прийомоздавальники залізниці - ОСОБА_3, ОСОБА_7, а від одержувача - прийомоздавальник Запорізької ТЕС ОСОБА_4 .
У зв`язку із неправильним зазначенням у спірній залізничній накладній маси вантажу позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України нарахував відповідачеві штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати - 57 335,00 грн і 16.10.2018 направив йому відповідну претензію, яку відповідач залишив без задоволення.
4.3. Як убачається із матеріалів справи, предметом позову у ній є вимога АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" 57 335,00 грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення спірної суми штрафу, визнав доведеним факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у перевізних документах, що підтверджується комерційним актом від 09.08.2018, який, як установив місцевий господарський суд, складено відповідно до вимог законодавства.
5.2. Скасовуючи судове рішення та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив із порушення вимог Правил складання актів в частині підписання комерційного акта від 09.08.2018 уповноваженими особами залізниці, оскільки цей акт не містить обов`язкового підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а підписи двох прийомоздавальників залізниці не усувають такого недоліку без надання доказів виконання функцій начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) будь-якою із цих осіб.
5.3. Колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
5.4. За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до статті 909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (частина 5 статті 307 Господарського кодексу України).