Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 306/1451/16-ц
провадження № 61-18842св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Свалявська міська рада Закарпатської області,
представник позивача - адвокат Пукіш Олександр Васильович,
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Свалявської міської ради Закарпатської області на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області у складі судді Уліганинця П. І. від 18 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кондора Р. Ю., Джуга С. Д. від 25 січня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Свалявська міська рада Закарпатської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення упущеної вигоди.
Позовна заява мотивована тим, що 29 січня 2014 року Свалявською районною спілкою споживчих товариств згідно договору купівлі-продажу відчужено ОСОБА_1 будівлю ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 . Даний об`єкт розташований на земельній ділянці площею 0,0562 га, яка на праві комунальної власності належить територіальній громаді м. Свалява та с. Драчино. Однак, відповідач у порушення норм земельного законодавства України, право користування земельною ділянкою належним чином не оформив. Зазначене нерухоме майно відповідачем 18 лютого 2015 року подаровано на підставі договору дарування своїй дочці ОСОБА_3 .
Оскільки відповідач за час перебування ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" у його власності (з 29 січня 2014 року по 01 травня 2016 року)не уклав договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, та не сплачував орендну плату за її користування, тому позивач зазнав збитків в сумі 17 008,95 грн- орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою комунальної власності, що підлягає відшкодуванню на його користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2016 року у задоволенні позову Свалявської міської ради Закарпатської області відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними і допустимими доказами, що він міг і повинен був отримувати визначені у позові доходи, але у зв`язку із неправомірними діями відповідача він був позбавлений можливості отримання прибутку. Крім того, за відсутності договору оренди з відповідачем відсутні правові підстави для стягнення упущеної вигоди у вигляді заборгованості з орендної плати.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу Свалявської міської ради Закарпатської області відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про недоведеність позову відповідає обставинам справи та вимогам закону, що регулює спірні правовідносини і доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року Свалявська міська рада Закарпатської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій з урахуванням її уточнення просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що відповідач не вжив передбачених законом заходів із оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належний йому на праві власності ресторан " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що призвело до неодержання доходів територіальною громадою у вигляді орендної плати. При складанні акту визначення суми збитків, заподіяних відповідачем внаслідок незаконного використання земельної ділянки, комісія Свалявської міської ради Закарпатської області діяла в межах визначених законом повноважень.
Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 306/1451/16-ц з Свалявського районного суду Закарпатської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 серпня 2017 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 29 січня 2014 року Свалявською районною спілкою споживчих товариств згідно договору купівлі-продажу відчужено ОСОБА_1 будівлю ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 .
Даний об`єкт розташований на земельній ділянці площею 0,0562 га, яка на праві комунальної власності належить територіальній громаді м. Свалява та с. Драчино.
18 лютого 2015 року ОСОБА_1 за договором дарування подарував ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду з указаним позовом, Свалявська міська рада Закарпатської області посилалася на те, що оскільки відповідач не оформив право користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій було розташоване належне йому нерухоме майно, і використовував її без належних на те підстав і без сплати орендної плати (з 29 січня 2014 року по 01 травня 2016 року), тим самим заподіяв територіальній громаді в особі позивача збитки у вигляді неодержаного доходу. Відтак, їй як власнику землі, заподіяні збитки за безпідставне користування земельною ділянкою підлягають відшкодуванню у судовому порядку.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України).