Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 323/1199/16-ц
провадження № 61-8831св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Кримської О. М. від 22 вересня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_1, про припинення права власності на Ѕ частини житлового будинку та виплата її вартості.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є колишньою його дружиною і їм на праві спільної часткової власності в рівних частках належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу відповідач виїхала із спірного будинку, а він залишився проживати в ньому разом з новою дружиною і сином. Протягом п`яти років неодноразово пропонував ОСОБА_3 отримати грошову компенсацію за належну їй частку в спільному майні або придбати інше житло, проте остання відмовлялася від усіх його пропозицій.
Посилаючись на приписи статті 365 ЦК України, а також на те, що відповідач не проживає в спірному будинку, не бере участі в його утриманні та втратила до будинку інтерес, позивач просив списати з депозитного рахунку суду на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації за Ѕ частини вказаного будинку кошти у сумі 249 862,50 грн, припинити її право власності на Ѕ частини у спірному майні та визнати за ним право власності на вказану частку житлового будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_3 на Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 .
Списано з депозитного рахунку територіального управління Державної судової адміністрації у Запорізькій області на користь ОСОБА_3 249 862, 50 грн у рахунок компенсації за Ѕ частини вказаного будинку кошти у розмірі, що відповідають ринковій вартості Ѕ частини.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із наявності всіх підстав для припинення права на частку у спільному майні, що передбачені статтею 365 ЦК України, а саме: будинок є неподільним, спільне користування ним є неможливим, частка відповідача не може бути виділена в натурі і таке припинення не завдасть істотної шкоди співвласниці, яка відмовилася як від двокімнатної квартири, так і від грошової компенсації у сумі 17 000 дол. США.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22 вересня 2016 року та додатковим рішенням цього ж суду від 17 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Вирішено питання про розподіл судових витрат, повернуто ОСОБА_1 кошти внесені на депозитний рахунок в сумі 249 862, 50 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності підстав, за наявності яких відповідно до статті 365 ЦК України право на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника може бути припинено. Крім того, припинення права ОСОБА_3 на цю частку завдасть їй істотної шкоди з огляду на відсутність у неї іншого житла.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належну оцінку всім фактичним обставин справи; не вказав, якими доказами підтверджується той факт, що будинок є подільною річчю та технічно може бути поділений між співвласниками. Крім того відповідач не заперечувала проти отримання компенсації за належну їй Ѕ частини будинку, але сторони не могли дійти згоди щодо її грошової вартості. Апеляційний суд не врахував, що 21 жовтня 2014 року відповідач придбала земельну ділянку на АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а фактично проживає на АДРЕСА_3 . З урахуванням наведених обставин, припинення частки відповідача у спільній сумісній власності з виплатою їй грошової вартості не завдасть їй істотної шкоди.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 323/1199/16-ц з Оріхівського районного суду Запорізької області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 20 лютого 2017 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11 квітня 2011 року будинок АДРЕСА_1 визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за кожним із них право власності на вказаний будинок по Ѕ частці.
Спірний будинок є двоповерховим, загальною площею 129,9 кв. м, житловою площею 65, 6 кв. м та ринкова його вартість відповідно до звіту про оцінку від 12 лютого 2016 року становить 499 725 грн.
В указаному будинку зареєстрований і постійно проживає ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_6 та їх малолітній син ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 з 23 березня 2011 року зареєстрована в с . Ленди Обухівського району Київської області.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 08 травня 2008 року з технічної точки зору розділити житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в натурі відповідно до розміру часток кожного із співвласників по Ѕ частці кожному не можливо. Виходячи з розташування житлового будинку, планування, етажності і розмірів приміщень, його конструктивних елементів, розташування надвірних будівель, розмірів і конфігурації земельної ділянки, часток співвласників експертом запропоновано один варіант порядку користування спірним житловим будинком.
Звертаючись до суду з даним позовом про припинення права на частку у спільному майні, позивач посилався на те, що частка відповідача у майні, яка складає Ѕ частини, є незначною, річ (спірний будинок) є неподільною та спільне користування цим майном є неможливим.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду