Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 521/10891/15-ц
провадження № 61-26689св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" на рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 рокуу складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу, посилаючись на те, що 17 грудня 2014 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір № 06/03-01-000322 добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків, за яким був застрахований автомобіль "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_1 . 26 грудня 2014 року в місті Одесі на вулиці Середньофонтанській з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем "ГАЗ 322132", реєстраційний номер НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої автомобіль "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 130 722,77 грн, які було сплачено страхувальникузгідно з договором добровільного страхування. 05 травня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" (далі - ПАТ "СК "Скайд"), в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1, виплатило позивачу 50 000 грн згідно з лімітом відповідальності за договором страхування. Враховуючи викладене, ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" просило стягнути з відповідача на свою користь різницю між відшкодованою сумою та фактичним розміром понесених витрат в сумі 80 722,77 грн.
Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2015 року у складі судді Леонова О. С., з урахуванням ухвали цього суду від 27 жовтня 2016 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" суму завданої матеріальної шкоди у порядку регресу в розмірі 80 722,77 грн та судові витрати - 807,22 грн.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, щоу зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до відповідача, з вини якого сталася ДТП.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 23 вересня 2015 року відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позовних вимог ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що під час ДТП 26 грудня 2014 року відповідач не знаходився у нетверезому чи іншому стані, в якому б не надав оцінку оточуючій дійсності, його транспортний засіб було застраховано, місце ДТП він самовільно не залишав, використовував справний автомобіль і тим паче не вчинив ДТП навмисно, тому страховик не набув права на регресний позов, оскільки передбачених підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підстав не встановлено і ПАТ "СК "Скайд" вже виплатило ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" компенсацію в розмірі 50 000 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У вересні 2017 року ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким залишити без змін рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2015 року.
Касаційна скарга ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" мотивована тим, що спірні правовідносини виникли на підставі договору добровільного страхування, тому апеляційним судом безпідставно застосовано норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Оскільки ПАТ "СК "Скайд", з яким ОСОБА_1 уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,сплатило ліміт відшкодування, то різниця між фактичними витратами та сплаченими коштами підлягає стягненню з відповідача на підставі статті 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1187, 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
У січні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чіканчі О. І. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, зазначивши про його законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги. Цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована на підставі полісу обов`язкового страхування, тому апеляційним судом правильно встановлено обставини справи і застосовано положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Доводи касаційної скарги ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про те, що спір виник на підставі договору добровільного страхування, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не був його стороною і не може нести відповідальність за ним.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Малиновського районного суду міста Одеси.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16 травня 2018 року справу № 521/10891/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - ЦПК України 2004 року), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
Відповідно до частини першої статті 303, частини першої статті 304 ЦПК України 2004 року під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України 2004 року.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій в повній мірі не відповідають.
Судами встановлено, що 17 грудня 2014 року між ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ОСОБА_2 було укладено договір № 06/03-01-000322 добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків, за яким був застрахований автомобіль "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_1, загальна страхова сума - 283 930,20 гривень..
26 грудня 2014 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем "ГАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, на вулиці Середньофонтанській в місті Одесі, виїжджаючи з острівця безпеки та виконуючи лівий поворот, порушивши пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, не дав дорогу автомобілю "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого допустив зіткнення з ним.
Внаслідок ДТП застрахований автомобіль "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_1, зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою Відділу Державтоінспекції міста Одеси.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 26 січня 2015 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
У зв`язку з настанням страхового випадку страхувальник автомобіля "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 26 грудня 2014 року звернулася до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" із заявою про ДТП, а 13 лютого 2015 року - із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій погодилася з вартістю відновлювального ремонту автомобіля в сумі 130 322,77 гривень.
Згідно із складеним суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 звітом від 20 січня 2015 року № 551/1-15 з оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, вартість відновлювального ремонту становить 130 772,77 грн., вартість матеріального збитку - 74 122,40 грн, ринкова вартість автомобіля - 212 338 грн.
На підставі страхового акта від 16 лютого 2015 року № 150000022765 ПрАТ "УСК "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 130 722,77 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 18 лютого 2015 року № ЗР008398.
25 лютого 2015 року ПрАТ "УСК "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" направило ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 130 722,77 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ "СК Скайд" згідно з полісом № АІ/4329477 (ліміт відповідальності - 50 000 грн), то 05 травня 2015 року ПАТ "СК Скайд" здійснило виплату на користь ПрАТ "УСК "Княжна Вієнна Іншуранс Груп" вказаної суми грошових коштів.
Відповідно до частин шістнадцятої, сімнадцятої статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України "Про страхування").
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.
У цій справі позивач на підставі договору добровільного страхування, укладеного між ним та потерпілою в ДТП особою, здійснив виплату страхового відшкодування та тим самим відшкодував завдану потерпілому в ДТП майнову шкоду.