У Х В А Л А
22 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/430/19
Провадження № 11-815ав19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ключник А. Ю.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_2, ОСОБА_1 про розʼяснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 9901/430/19 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
8 серпня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просили:
- визнати дії ЦВК при організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року такими, що не відповідають принципу верховенства права, та такими, що не забезпечили громадянам України, у тому числі позивачам, умов для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при здійсненні ними своїх виборчих прав на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;
- визнати таким, що не відповідає вимогам Конституції України, прийнятої на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року та офіційно оприлюдненої у Відомостях Верховної Ради України від 23 липня 1996 року, № 30, стаття 141, та скасувати протокол про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за результатами проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року від 3 серпня 2019 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 9 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повернув позивачам на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 серпня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 14 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнила частково. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 серпня 2019 року змінила у мотивувальній частині, виклавши її у редакції своєї постанови.
В іншій частині ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 серпня 2019 року залишила без змін.
16 серпня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 252 КАС, звернулися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвалою від 19 серпня 2019 року Велика Палата Верховного Суду відмовила ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
20 серпня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, в якій вони просять роз`яснити постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в частині застосування судом Конституції України, а саме: якими нормами Конституції України (коли і де її текст був офіційно оприлюднений) керувалася Велика Палата Верховного Суду при ухваленні зазначеної постанови.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав наведені в заяві доводи про розʼяснення судового рішення. Просив задовольнити заяву та роз`яснити: якими нормами Конституції України (коли і де її текст був офіційно оприлюднений) керувалася Велика Палата Верховного Суду при ухваленні постанови від 14 серпня 2019 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в заяві про розʼяснення судового рішення доводи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 254 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини третя статті 254 КАС).
Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.