Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 522/7961/17
провадження № 61-2558св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суд Одеської області від 16 липня 2018 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараша А. А., Таварткіладзе О. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 05 травня 2015 року він придбав у фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 індукційну плиту "Hilton ЕКІ 3898", вартістю - 730,00 грн, проте при експлуатації зазначеної плити виявилась її несправність у вигляді самовільного перемикання режимів приготування їжі та самовільного збільшення температури. У зв`язку із чим 31 серпня 2016 року він звертався до ТОВ "Юг Сервіс Центр", яке є центром гарантійного обслуговування даного виробу. Після проведеного гарантійного ремонту з`ясувалося, що вищевказану несправність індукційної плити не усунуто, у зв`язку з чим 28 вересня 2016 року позивач повторно звертався до ТОВ "Юг Сервіс Центр". ТОВ "Юг Сервіс Центр" повідомило позивачу про неможливість здійснення гарантійного ремонту плити через відсутність необхідних запчастин. 07 жовтня 2016 року позивач звертався з письмовою вимогою про надання аналогічної плити на час проведення гарантійного ремонту до ТОВ "Юг Сервіс Центр", яке цю вимогу залишило без задоволення. У зв`язку із чим 19 жовтня 2016 року позивач направляв відповідачу рекомендованою поштою з описом вкладення вимогу про надання аналогічної марки індукційної плити на час гарантійного ремонту, але відповідач залишив цю вимогу без задоволення. Позивач посилався на те, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди у вигляді неможливості використання плити за призначенням, постійного звернення за допомогою до сусідів з метою приготування їжі, душевних страждань.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь кошти у розмірі 4 613,50 грн, які складаються із: сплачених коштів за товар неналежної якості - 730,00 грн, неустойки за виконання вимог про надання аналогічного товару на час гарантійного ремонту з 07 жовтня 2016 року по 25 березня 2017 року - 1 460,00 грн, неустойки за затримку усунення недоліків понад встановлений строк (14 днів) з 12 жовтня 2016 року по 25 квітня 2017 року - 1 423,50 грн, відшкодування моральної шкоди - 1 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 613,50 грн, з яких: сплачена сума за товар неналежної якості -
730,00 грн; неустойка за невиконання вимоги про надання аналогічного товару на час гарантійного ремонту з 07 жовтня 2016 року по 25 березня 2017 року -
1 460,00 грн; неустойка за затримку усунення недоліків понад встановлений строк (14 днів) з 12 жовтня 2016 року по 25 квітня 2017 року - 1 423,50 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, такі повинні бути усунені протягом чотирнадцяти днів із дати пред`явлення вимоги, проте відповідач таку вимогу виконав із затримкою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суд Одеської області від 16 липня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів за сплачений товар неналежної якості, неустойки за невиконання вимоги про надання аналогічного товару на час гарантійного ремонту з 07 жовтня 2016 року по 25 березня
2017 року та неустойки за затримку усунення недоліків понад встановлений
(14 днів) строк з 12 жовтня 2016 року по 25 квітня 2017 року скасовано, та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У іншій частині рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не переглядалось.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача коштів та ухвалюючи у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги, апеляційний суд виходив із відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та справу передати на новий апеляційний розгляд.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не направлялась йому копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги. Також, у порушення вимог статті 128 ЦПК України йому не вручались судові повістки. У зв`язку із чим було порушено його право на захист та доведення своєї позиції. Крім того, заявник посилався на те, що апеляційним судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності. Вважав, що оскаржувана постанова не відповідає засадам законності і обґрунтованості, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та є помилковою.
Відзив інших учасників справи на касаційну скаргу не подано
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.