Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 212/3121/18
провадження № 61-10697св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
третя особа - прокуратура Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України, яка підписана представником Кроповою Надією Русланівною, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2018 року у складі судді Хомініч С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
Позов мотивовано тим, що 23 серпня 2012 року слідчим Довгинцівського району м. Кривого Рогу винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту самовільного зайняття земельної ділянки.
02 квітня 2013 року прокуратурою Довгинцівського району м. Кривого Рогу складений обвинувальний акт відносно неї за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 197-1, частиною першою статті 172 КК України, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040720000108 від 10 грудня 2012 року.
19 жовтня 2015 року вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позивача визнано винною за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України, за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 5 100 грн, стягнувши його на користь держави. За частиною першою статті 172 КК України виправдано.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 жовтня 2015 року скасовано частково, а саме в частині обвинувачення ОСОБА_1 за частиною першою статті 197-1 КК України та передано в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
07 квітня 2016 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області повернув обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 197-1 КК України для усунення недоліків.
17 листопада 2016 року Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 Дніпропетровської області кримінальне провадження за № 12012040720000108, внесене 10 грудня 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України закрито у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 в суді і вичерпані можливості їх отримання, на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України.
21 листопада 2016 року позивач отримала повідомлення про завершення досудового розслідування та закриття кримінального провадження.
У зв`язку з тим, що її незаконно притягнули до кримінальної відповідальності, просила суд стягнути на її користь за рахунок Державного бюджету України 500 000 грн моральної шкоди шляхом списання вказаних коштів у безспірному порядку з Єдиного рахунку Державної казначейської служби України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 165 177,10 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 12 грудня 2018 року залишено без змін.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що перебування позивача під слідством та судом мали негативні наслідки і пов`язані з цим душевні та моральні страждання. Визначаючи період незаконного перебування позивача під слідством, враховано рішення Конституційного Суду України N 9-рп/99 від 27 жовтня 1999 року по справі № 1-15/99. Внаслідок незаконного перебування ОСОБА_1 під слідством, протягом 44 місяців 11 днів, за винятком періоду з 29 квітня 2016 року по 06 червня 2016 року, коли кримінальне провадження було закрито, нормальний уклад життя позивача був порушений, у зв`язку із чим на її користь підлягає стягненню моральна шкода, визначена відповідно до вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у розмірі не меншому однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством в сумі 165 177,10 грн.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У червні 2019 року представник Державної казначейської служби України - Кропова Н. Р. через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не наведено обґрунтування завищення розміру моральної шкоди. Розміри мінімальної заробітної плати за 2018 рік було установлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у місячному розмірі з 01 січня - 3 723,00 грн. Разом з тим, відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 01 січня 2017 року) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Аргументи інших учасників справи
У липні 2019 року представник прокуратури Дніпропетровської області - Афанасенко К. подав відзив до суду касаційної інстанції, в якому вважає, що відсутні підстави для касаційного оскарження судових рішень.