Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 331/4503/16-ц
провадження № 61-15677св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Запорізька міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2016 року у складі судді Скользнєвої Н. Г. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В червні 2016 року Запорізька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 03 квітня 2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області надано дозвіл № 371 на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва - "Будівництво адміністративної будівлі, будівлі складу та будівлі сторожки" за адресою: АДРЕСА_1 (літ. М9-2, М10, М11-2)". Замовником будівництва є ОСОБА_1
24 грудня 2012 року Запорізькою міською радою прийняте рішення № 77 "Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя".
Пунктом 3.3 цього Порядку передбачено, що замовник, який має намір укласти договір, зобов`язаний звернутися з заявою до міського голови.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
29 січня 2014 року департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізьській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ЗП 142140270085.
Відповідач в порушення статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку, затвердженого Запорізькою міською радою від 24 грудня 2012 року № 77, не звернувся до міського голови щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста та не перерахував до бюджету м. Запоріжжя грошові кошти для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, чим завдав позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 313 510, 10 грн (розмір пайової участі).
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради суму збитків в розмірі 313 510,10 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2016 року позовні вимоги Запорізької міської ради до ОСОБА_1 задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради суму збитків в розмірі 313 510,10 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, відповідач не виконав свої обов`язки щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста та не перерахував до бюджету м. Запоріжжя грошові кошти для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, чим завдав позивачу збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 313 510, 10 грн
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2017 року
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
28 листопада 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від Запорізької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу. У письмовому відзиві позивач зазначив, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені. Просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
05 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 квітня 2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області надано дозвіл № 371 на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва - "Будівництво адміністративної будівлі, будівлі складу та будівлі сторожки" за адресою: АДРЕСА_1 (літ. М9-2, М10, М11-2)". Замовником будівництва є ОСОБА_1
29 січня 2014 року департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізьській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ЗП 142140270085, згідно якої, відповідач проводив будівництво адміністративної будівлі, будівлі складу та будівлі сторожки за адресою: АДРЕСА_1 ( літ. М9-2, М10, М11-2)".
ОСОБА_1 , як замовник будівництва, із Запорізькою міською радою договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжяне укладав, пайовий внесок не сплатив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) врегульовані правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні.
Обов`язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальноїінфраструктури населеного пункту передбачений частиною другою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"