Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 617/801/16-ц
провадження № 61-17826св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство "Нива",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Бровченка І. О., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (далі - ПСП "Нива") про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що його брату - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 15 березня 2005 року серії НОМЕР_1 належала на праві приватної власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,1823 га, яка розташована на території Жовтневої Другої сільської ради Вовчанського району Харківської області.
Вказану земельну ділянку було передано в оренду ПСП "Нива" строком на пʼять років відповідно до договору оренди, який було укладено з ОСОБА_2 та зареєстровано 29 грудня 2012 року в Управлінні Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області за № НОМЕР_2 .
Зазначав, що вказана земельна ділянка перейшла до нього у порядку спадкування після смерті його брата.
Вказував, що орендар упродовж усього строку дії вказаного договору оренди земельної ділянки не виконував пункти 10 та 13 договору, не виплатив жодного разу орендної плати з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнту індексації вартості земельної ділянки. Розмір орендної плати щорічно не переглядався, чим порушено істотні умови договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене з урахування уточнених позовних вимог просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, який укладено між ОСОБА_2 та ПСП "Нива" та зареєстровано від 29 грудня 2012 року Управлінням Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області за № 63468284002555.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великобурлицького районного суду Харківської області від 06 березня 2017 року у складі судді Нестайка Ю. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 7,1823 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Жовтневої Другої сільської ради Вовчанського району Харківської області, укладеного між ОСОБА_2 та ПСП "Нива", який зареєстровано 29 грудня 2012 року Управлінням Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області за № 63468284002555.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПСП "Нива" упродовж усього строку дії вказаного договору оренди земельної ділянки порушувались його істотні умови щодо обов`язку щорічно переглядати розмір орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки землі та індексу інфляції, що свідчить про порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства, а тому вказаний договір підлягає розірванню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2017 року апеляційну скаргу ПСП "Нива" задоволено.
Рішення Великобурлицького районного суду Харківської області від 06 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1, як новий власник земельної ділянки, отримав від ПСП "Нива" орендну плату за 2015 рік у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі у зв`язку з чим погодився з умовами договору оренди. Крім того, умовами договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для змін умов або розірвання договору. Враховуючи те, що сторони вказаного договору оренди земельної ділянки дійшли згоди щодо його істотних умов, тому відсутні підстави для його розірвання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до Розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року № 506/0/226-19 та Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що пунктом 40 договору оренди передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни або розірвання договору оренди земельної ділянки. Також вказує, що прийнявши спадщину ОСОБА_1 фактично став однією із сторін вказаного договору оренди, а саме орендодавцем.
Проте, нормами Закону України "Про оренду землі" передбачено спеціальний порядок продовження договору оренди земельної ділянки у разі смерті орендодавця та успадкування земельної ділянки.
Суд апеляційної інстанції не перевірив того, чи повідомляло його ПСП "Нива" про наміри продовжити орендні відносини зі наданням проекту додаткової угоди, та чи надав він, як спадкоємець земельної ділянки, свою згоду на продовження орендних відносин.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2017 року ПСП "Нива" подало заперечення на касаційну скаргу, вказуючи, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами