Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 392/86/16-ц
провадження № 61-24299св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року у складі суддів: Дуковського О. Л., Голованя А. М., Письменного О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначав, що 01 серпня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 138/КВ-07, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 12 060 доларів США строком до 05 березня 2014 року із сплатою 11 % річних за користуванням кредитними коштами. За умовами договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше 144 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.
Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 23 грудня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 502 563 грн 96 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 200 885 грн 88 коп.; процентів - 154 155 грн 66 коп.; комісії - 1 847 грн 32 коп.; пені - 135 912 грн 99 коп.; 3 % від простроченого тіла кредиту - 5 640 грн 59 коп.; 3 % від прострочених доходів за кредитом - 4 121 грн 53 коп.
Посилаючись на викладені обставини, банк просив повністю задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача зазначену суму боргу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2016 року (у складі судді Кавун Т. В.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що 27 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на автомобіль Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до договору застави, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06 березня 2007 року. 23 березня 2015 року до відділу ДВС на депозитний рахунок надійшли кошти від реалізованого на прилюдних торгах майна та здійснено розрахунок стягнутих коштів, перераховано 67 168 грн 19 коп. на рахунок ПАТ "Дельта Банк", а 30 березня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Позивач мав право задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок заставного майна шляхом його реалізації відразу після вчинення виконавчого напису, а саме: в 2011 році, крім того, в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у відповідача за кредитним договором, 09 вересня 2009 року ОСОБА_1 передав заставне майно представнику КФ ТОВ "Укрпромбанк". Отже, позивачем не було вчасно вжито заходи щодо зменшення збитків, завданих порушенням зобов?язання, що призвело до прострочення кредитора. Лише 01 квітня 2015 року після реалізації заставного майна відділом ДВС було переказано ПАТ "Дельта Банк" кошти від реалізації заставного майна в сумі 67 168 грн 19 коп. Вказана сума була зарахована позивачем в рахунок погашення пені за період з 20 березня 2014 року по 20 березня 2015 року в сумі 53 032 грн 47 коп., та 8 138 грн в рахунок погашення комісії за період з 31 липня 2010 року по 30 квітня 2015 року. Суд дійшов висновку, що невчасне вжиття заходів з боку позивача щодо реалізації предмета застави та неможливість вчинити боржникові аналогічні дії, спрямовані на задоволення вимог позивача, має кваліфікуватися як невжиття заходів щодо зменшення збитків, завданих порушенням зобов?язання, що призвело до прострочення кредитора, а тому на підставі заяви представника відповідача суд вважає за можливе застосувати строк позовної давності та в задоволенні позову відмовити.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та частково задоволено позов. Стягнутоз ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06березня 2007 року, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 51 818 грн 83 коп., заборгованості за процентами - 74 338 грн 48 коп. та пені в розмірі 74 338 грн 48 коп., що становить загальну суму заборгованості 200 495 грн 79 коп.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ"Дельта Банк" судовий збір у розмірі 2 205 грн 44 коп.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності за кожним із платежів. Заперечуючи проти позовних вимог банку, ОСОБА_1 подав заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності. Позов про стягнення заборгованості за кредитним договором поданий до суду (направлений поштою) 15 січня 2016 року. Три роки, що передували зверненню до суду, тривали з 15 січня 2013 року по 15 січня 2016 року. Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 заборгованість нараховувалася до 23 грудня 2015 року. Враховуючи вимоги статей 253, 254 ЦК України та сплив строку позовної давності до частини щомісячних платежів, банк має право на отримання заборгованості за кредитом, процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитним договором, в межах строку загальної позовної давності, визначеної статтею 257 ЦК України, із 31 січня 2013 року по 23 грудня 2015 року, а також на отримання пені (неустойки) за порушення зобов`язання в межах спеціального строку позовної давності (258 ЦК України) з 24 грудня 2014 року по 23 грудня 2015 рік. Постановою Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року роз`яснено, що частина 3 статті 551 ЦК України, з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 3 статті 10 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. Враховуючи доводи в обґрунтування вимоги про застосування статті 551 ЦК, об`єктивні докази, письмові матеріали, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов`язань до 74 338 грн 48 коп. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют згідно Національного Банку України станом на 13 грудня 2016 року становить 2 617 доларів 11 центів США, у зв`язку з чим, діючи в межах принципу диспозитивності з ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 495 грн 79 коп.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи касаційної скарги банку
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Дельта Банк"просить змінити рішення суду апеляційної інстанції та задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матерального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що надходження на рахунок банку коштів від реалізації предмета застави та часткове погашення кредиту за рахунок цих коштів свідчить про визнання відповідачем боргу та переривання строку позовної давності. Крім того, суд не розглянув позовні вимоги в частині стягнення комісії та 3 % річних. Відповідач не подавав заяви про зменшення пені за частиною третьою статті 551 ЦК України, проте суд застосував указану норму самостійно. Суд також неправильно розподілив судові витрати.
(2) Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матерального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що 07 квітня 2009 року банк направив йому досудову вимогу про дострокове повне виконання зобов?язань за кредитним договором, тобто із 30 дня з моменту направлення цієї вимоги строк повернення кредиту вважається таким, що настав, у зв?язку з чим із 08 травня 2009 року почався перебіг строку позовної давності та сплив на момент звернення банку до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Суди установили, що 01 серпня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 138/КВ-07, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 12 060 доларів США строком до 05 березня 2014 року із сплатою 11 % річних за користуванням кредитними коштами. За умовами договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше 144 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконання за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується заставою транспортного засобу, марка Chevrolet, модель Авто SF69Y, рік випуску 2007, кузов НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого ГУ-УМВС України м. Мала Виска від 06 березня 2007 року, заставною вартістю 60 900 грн.