Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 751/1049/16-ц
провадження № 61-4321св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Служба у справах дітей Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабенко Вікторія Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В., про визнання недійсним договору дарування квартири та скасування рішення про державну реєстрацію.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 24 грудня 2014 року між ОСОБА_3, від імені якої діяла на підставі довіреності ОСОБА_5, та ОСОБА_6 укладено договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В., відповідно до якого ОСОБА_3 безоплатно передала у власність ОСОБА_4 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що у спірній квартирі вона разом з малолітньою донькою були зареєстровані та постійно проживали, позивач вважала, що договір дарування квартири є недійсним на підставі статті 203 ЦК України, оскільки був укладений з порушенням статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", а саме без отримання дозволу органу опіки та піклування на відчуження квартири, та на підставі підробленої довідки форми 3, що є порушенням законних прав та інтересів малолітньої ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 24 грудня 2014 року між ОСОБА_3, від імені якої діяла ОСОБА_5, та ОСОБА_4, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В. від 24 грудня 2014 року, за яким право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_4 . Зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В. внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо скасування рішення про державну реєстрацію вказаного правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року у складі судді Цокол Л. І. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 24 грудня 2014 року між ОСОБА_3, від імені якої діяла ОСОБА_5, та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В., індексний номер 18297393 від 24 грудня 2014 року, за яким право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_4 .
Суд першої інстанції, виходив із того, що відповідач, як особа, що мала намір відчужити квартиру, якою користувалася малолітня дитина, зобов`язана була отримати дозвіл органу опіки та піклування на її відчуження. Оскільки правочин щодо відчуження квартири здійснено за відсутності попередньої згоди органу опіки та піклування на таке відчуження, чим порушено вимоги статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", а отже цей правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частин першої, третьої статті 215 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 червня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2, відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що при укладенні оспорюваного договору право малолітньої дитини на користування житлом не порушено, ОСОБА_3 як власник спірної квартири мала право відповідно до вимог чинного законодавства розпоряджатися нею на власний розсуд. Відсутність згоди органу опіки та піклування при укладенні оспорюваного договору не призвело до погіршення житлових прав дитини, яка забезпечена житлом за місцем проживання позивача (матері) та у спірній квартирі фактично не проживала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із постановою апеляційного суду ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції вирішуючи спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки не врахував її доводи, що підтверджені доказами, які свідчать про проживання її разом із малолітньою дитиною у спірній квартирі, та не надав їм належної правової оцінки.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_4 подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржуване судове рішення, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В., про визнання недійсним договору дарування квартири та скасування рішення про державну реєстрацію.
Витребувано з Печерського районного суду міста Києва зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 грудня 2014 року між ОСОБА_3, від імені якої діяла по довіреності ОСОБА_5, та ОСОБА_6 (дочка ОСОБА_3 ) укладено договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В. В., відповідно до якого ОСОБА_3 безоплатно передала у власність ОСОБА_4 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Під час укладення (посвідчення) договору дарування надано довідку форми № 3 ОСББ "Корона-Веденська" від 23 грудня 2014 року № 26 про те, що у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3, зареєстрована ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки від 15 вересня 2015 року в квартирі АДРЕСА_1 з 27 червня 2013 року за згодою власника квартири ОСОБА_3 зареєстровані ОСОБА_1 (племінниця) та ОСОБА_2 (донька племінниці).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.