Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 643/12994/16-ц
провадження № 61-41424св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 01 лютого 2018 року у складі судді Букреєвої І. А. та постанову апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Коваленко І. П., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила розірвати договір дарування частини житлового будинку, укладений 09 жовтня 2006 року між нею та відповідачем, відповідно до якого вона передала відповідачу безоплатно 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кривошеїною І. М.
ОСОБА_1 ., посилаючись на те, що відповідач, який є її сином, створив сімʼю та переїхав проживати до м. Ізмаїла Одеської області, витрат на утримання спірного будинку не несе та не має наміру проживати у ньому, а своїм відношенням до подарованого нерухомого майна створює загрозу безповоротної втрати дарунка, який має для неї велику немайнову цінність, просила позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, по своєму тлумачили норми частини другої статті 727 ЦК України, оскільки не врахували, що вона з метою недопущення примусової реалізації подарованого будинку в рахунок боргів відповідача, за власні кошти понад 10 років сплачує комунальні послуги та обов`язкові податки, спрямовані на утримання вказаного майна в належному стані, що підтверджує наявність в неї великої немайнової цінності щодо цього майна. При цьому, суди не застосували норми частини другої статті 317 та частини четвертої статті 319 ЦК України, частини третьої статті 13 Конституції України, пунктів 5, 9, 10 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункти 16.1.4, частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах.
Крім того, суди не взяли до уваги заяву відповідача від 16 січня 2017 року, в якій він не заперечував проти позову, а отже це свідчить про його відношення до подарованого йому майна та про відповідність його волі, зазначеній у такій заяві.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного суду від 14 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування та витребувано з Московського районного суду м. Харкова зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 09 жовтня 2006 року між сторонами укладений договір дарування частини будинку, за умовами якого ОСОБА_1 подарувала, а її син ОСОБА_2 прийняв у дар 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначений договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кривошеїною І.М. за реєстровим № 4852. Право власності відповідача зареєстровано в комунальному підприємстві "Харківське міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "ХМБТІ") 10 жовтня 2006 року, номер запису 2226 в книзі 1.
На підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на самовільно реконструйований житловий будинок літ. "М-1", житлову прибудову літ. "М-1 - 1", прибудову літ. "м". Житловий будинок АДРЕСА_1 поділено в натурі з присвоєнням частині будинку, що належить ОСОБА_2, поштової адреси: АДРЕСА_1 . Право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 припинено. Зобов`язано КП "ХМБТІ" зареєструвати право власності з присвоєнням окремих реєстраційних номерів за кожним із власників на відповідне нерухоме майно. Право власності відповідача зареєстровано в КП "ХМБТІ" 14 травня 2007 року, номер запису 86092 в книзі 1.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись із даним позовом, ОСОБА_5, посилаючись на вимоги частини 2 статті 727 ЦК України, зазначала, що відповідач порушив умови передання у дар нерухомого майна, а саме: своїм відношенням до подарованого нерухомого майна створює загрозу безповоротної втрати подарунка, який має для неї велику немайнову цінність, оскільки не має наміру проживати у цьому житловому приміщенні та не несе витрат на його утримання.