ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №813/4409/17
адміністративне провадження №К/9901/53930/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Заступника прокурора Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді - Карп`як О.О.), та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Кузьмича С.М., суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.),
І. Суть спору:
1. Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування в розмірі 11224,74 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, 22.03.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області проведено перевірку та габаритно-ваговий контроль на автомобільних вагах транспортного засобу, який належать відповідачу. Під час зважування автомобіля марки DAF CF д.н.з. 85.340 д.н.з. НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 01.03.2017, який належить ФОП ОСОБА_1 -відповідачу, встановлено факт, як перевищення фактичного допустимого навантаження 41,6 тон (при допустимій 40,8 тон), так і навантаження на встроєну вісь 15,85/25,75 тони, при допустимому навантаженні на вісь - 16/16 тон, що зафіксовано актом серії ВС № 0130106 від 22.03.2017. Відповідачу нараховано плату в розмірі 387 євро, що еквівалентно 11224,74 грн., яка відповідачем добровільно не сплачена.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 01.03.2017 між Приватним підприємством "Плис" (сторона 1) та ОСОБА_1 (сторона 2) був укладений договір зберігання №01/03-1, предметом якого є те, що сторона 2 передає, а сторона 1 приймає на відповідальне зберігання наступне майно: спеціалізований вантажний автомобіль (самоскид) марки DAF CF д.н.з. НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_4, рік випуску 2005. Сторона 2 передає майно стороні 1 згідно акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.
4. 22.03.2017 Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області проведено перевірку транспортного засобу автомобіля DAF CF д.н.з. НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_1 . та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
5. У довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.03.2017 р. вказано, що місцем розташування габаритно-вагового контролю вказано траса Київ-Чоп, 569 + 130 м., водієм транспортного засобу зазначено - ОСОБА_2 .
6. 22.03.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області проведено зважування автомобіля марки DAF CF д.н.з. НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 01.03.2017, який належить ФОП ОСОБА_1 -відповідачу, юридична адреса: АДРЕСА_1, в результаті якого встановлено факт, як перевищення фактичного допустимого навантаження 41,6 тон (при допустимій 40,8 тон), так і навантаження на встроєну вісь 15,85/25,75 тони, при допустимому навантаженні на вісь - 16/16 тон, що зафіксовано актом серії ВС № 0130106 від 22.03.2017.
7. На підставі акту серії ВС №0130106 від 22.03.2017, управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №58 від 22.03.2017, яким за виявлені порушення відповідачу нараховано плату в розмірі 387 євро, що еквівалентно 11 224,74 грн.
8. 22.03.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області фізичній особі - підприємцю Біласу О.І. винесено припис про усунення порушень про автомобільний транспорт, у зв`язку з відсутністю на момент здійснення перевірки дозволу на перевищення вагових обмежень та зобов`язано відповідача вжити заходи щодо забезпечення оформлення відповідних документів при здійсненні перевезенні вантажів по автодорогах.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 05 березня 2018 року, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, у задоволені позову було відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідач не є автомобільним перевізником, у розумінні абз.18 ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції визначені статтею 60 цього Закону, а також відповідно до ст. 61 Конституції України щодо індивідуальної відповідальності він не зобов`язаний сплачувати плату за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, оскільки перевезення вантажу на належному йому транспортному засобі здійснювалось ПП "Плис" на підставі договору №01/03-1 від 01.03.2017 року.
IV. Касаційне оскарження
12. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
13. Касаційну скаргу мотивує тим, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу, а не адміністративно-господарською санкцією, визначеною ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Крім того, ФОП ОСОБА_1 з часу складення розрахунку № 58 від 22.03.2017 Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції не надано доказів оскарження дій посадових осіб управління Укртрансбезпеки під час перевірки транспортного засобу, складення розрахунку№ 58 від 22.03.2017, то такий розрахунок є чинним та таким, що підлягає до сплати. Також зазначає, що висновки суду першої та апеляційної інстанції стосовно відповідач не є автомобільним перевізником є помилковими.
14. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказує на правомірність прийняття рішень судів попередніх інстанцій та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Джерела права й акти їх застосування
15. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
19. Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.