ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №638/9240/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8665/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (колегія суддів: Тацій Л.В., Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі № 638/9240/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської (Дзержинської) районної державної адміністрації міста Харкова про визнання протиправними дій щодо скасування пільг, зобов`язання поновити пільги,
УСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської (Дзержинської) районної державної адміністрації м. Харкова, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району державної адміністрації Харківської міської ради щодо позбавлення його 50% знижки на оплату комунальних послуг. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради відшкодувати заподіяну йому майнову шкоду в розмірі 50% на оплату комунальних послуг з дня її позбавлення - 07.11.2015, відновити йому право на 50% знижку на оплату комунальних послуг згідно ст. 22 Закону України "Про міліцію" та забезпечити його реалізацію.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.10.2016 по справі №638/9240/16-а позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської (Дзержинської) районної державної адміністрації Харківської міської ради щодо скасування з 07.11.2015 права на отримання ОСОБА_1 та членами його родини 50-відсоткової пільги з оплати за комунальні послуги без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської (Дзержинської) районної державної адміністрації Харківської міської ради поновити з 01.01.2016 право на отримання ОСОБА_1 та членами його родини 50-відсоткової пільги з оплати за комунальні послуги без урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї, згідно з вимогами ст. 22 Закону України "Про міліцію" та забезпечити його реалізацію. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що пільга у вигляді 50% знижки на оплату комунальних послуг надана йому та його сім`ї довічно без обмеження будь-яким строком та у відповідності до чинного на момент виходу на пенсію законодавства України, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для припинення дії пільги у зв`язку із внесенням змін до чинного законодавства.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, звільнений через хворобу, з 22.12.2010 отримує пенсію.
Згідно з даними довідки Головного Управління МВС України в Харківській області Управління фінансових ресурсів та бухгалтерського обліку №100/32353 від 27.01.2011, позивач і члени його сім`ї мають право на 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива з 23.12.2010 і довічно відповідно до Закону України "Про міліцію".
Позивач отримував пільгу до липня 2015 року, коли йому повідомили, що зазначена знижка розповсюджується тільки на ті родини, сукупний дохід яких не перевищує 1710 гривень.
Після надання довідок про доход родини, 50% знижка на комунальні послуги була відновлена.
В грудні 2015 року, отримавши квитанцію на оплату електроенергії позивач побачив, що надана згідно зі ст. 22 Закону України "Про міліцію" пільга не врахована.
З усного пояснення інспектора Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради позивач дізнався, що пільгу було скасовано відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 18 листопада 2015 року № 1907/5/75-15, в якому повідомлялося, що згідно пунктів 1 та 5 прикінцевих положень Закону України "Про національну поліцію" з 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", яким і було передбачені пільги, тому їх дія припиняється.
11.12.2015 позивач звернувся до начальника Управління праці та соціального захисту населення Дзержинського району Харківської міської ради з заявою про повернення зазначеної пільги.
Листом відповідача від 26.12.2015 № А-200/3 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Зазначений лист він отримав лише 12.01.2016, коли особисто звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської (Дзержинської) районної державної адміністрації м. Харкова за відповіддю на свою заяву.
Не погоджуючись з діями та відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказані дії відповідача є неправомірними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його права на отримання пільг згідно Закону України "Про міліцію".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 7 листопада 2015 року у зв`язку із набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50% знижку на оплату комунальних послуг. В свою чергу Закон України "Про Національну поліцію" не містить норм, які б передбачали цю пільгу не тільки для колишніх працівників міліції, але й для тих осіб, які виходять на пенсію на підставі нового закону, тому у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки такі чинним законодавством не передбачені.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наведене.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про міліцію", в редакції чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Згідно з частиною шостою цієї ж статті за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
На підставі підпунктів "а" та "в" підпункт 1 пункту 68 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в статтю 22 Закону України "Про міліцію" внесено зміни: частину четверту доповнено словами "в межах норм, встановлених законодавством", а частину шосту доповнено словами "якщо середньомісячний сукупний доход сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".