ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №815/4338/17
адміністративне провадження №К/9901/50005/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №?815/4338/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, ухвалену в складі головуючого судді Потоцької Н.В., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, ухвалену в складі: головуючого судді Бітова А.І., суддів Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ГТУЮ в Одеській області), у якому просила:
1.1. визнати протиправним і скасувати наказ ГТУЮ в Одеській області від 24 липня 2017 року №?963-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Відділу матеріально-технічного забезпечення та договірно-претензійної роботи Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення ГТУЮ в Одеській області;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу матеріально-технічного забезпечення та договірно-претензійної роботи Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення ГТУЮ в Одеській області з 25 липня 2017 року;
1.3. постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу матеріально-технічного забезпечення та договірно-претензійної роботи Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення ГТУЮ в Одеській області допустити до негайного виконання;
1.4. стягнути з ГТУЮ в Одеській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу;
1.5. постанову в частині стягнення з ГТУЮ в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання;
1.6. стягнути з ГТУЮ в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її було незаконно звільнено з державної служби, адже вона не відмовлялася від її проходження. Позивач також доводить, що будь-яких організаційних змін у штаті й структурі державного органу, де вона проходила службу, не відбувалося. Одночасно з цим позивач зазначає, що в момент попередження про істотні зміни умов служби відповідач не запропонував їй усіх вакантних посад в органі, які б вона могла обійняти відповідно до своєї кваліфікації.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 проходила службу в ГТУЮ в Одеській області на посаді начальника Відділу матеріально-технічного забезпечення та договірно-претензійної роботи Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
4. 26 травня 2017 року позивача ознайомлено з повідомлення про зміну істотних умов служби у зв`язку з уведенням у дію нової структури та штатної чисельності ГТУЮ в Одеській області згідно з наказом ГТУЮ в Одеській області від 23 травня 2017 року №?687-к.
5. Одночасно з повідомлення про зміну істотних умов служби позивачеві запропоновано обійняти посаду державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області.
6. Позивачеві також роз`яснено, що у випадку незгоди з продовженням державної служби у зв`язку зі зміною істотних умов служби, подається заява про звільнення або заява про переведення на запропоновану посаду.
7. У заяві від 24 липня 2017 року, адресованій начальнику ГТУЮ в Одеській області, позивач відмовилась обійняти запропоновану їй у повідомленні від 26 травня 2017 року посаду.
8. Цього ж дня позивач подала начальнику ГТУЮ в Одеській області заяву, у якій просила звільнити її із займаної посади відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" (у зв`язку з незгодою на проходження державної служби у зв`язку зі зміною її істотних умов).
9. Наказом ГТУЮ в Одеській області від 24 липня 2017 року №?936-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Відділу матеріально-технічного забезпечення та договірно-претензійної роботи Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення ГТУЮ в Одеській області у зв`язку з незгодою на проходження державної служби через зміну істотних умов державної служби відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу".
10. Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивач звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
12. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, керувався тим, що звільнення позивача відбулося на підставі та в порядку, передбаченому чинним законодавством.
13. Так, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами відповідача про те, що в ГТУЮ в Одеській області відбувалися організаційні зміни, наслідком яких було розширення посадових обов`язків за посадою, яку займала позивач.
14. З`ясувавши, що після попередження про зміну обсягу посадових обов`язків позивач звернулася до суб`єкта призначення із заявою, у якій повідомила про відмову від проходження служби з урахуванням змін її умов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач мав правові підстави для звільнення позивача.
15. Водночас суди відхили доводи позивача про те, що така заява була написана нею під впливом психологічного тиску та протиправних дій відповідача.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючися з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати їх із підстав порушення норм матеріального та процесуального права й ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
17. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що її звільнення відбулося незаконно, адже відповідач після попередження про зміну істотних умов служби не запропонував їй вакантних посад, які вона могла обійняти відповідно до своєї кваліфікації.
18. Позивач також наполягає на тому, що суди дійшли необґрунтованих висновків про відсутність доказів вчинення щодо неї психологічного тиску.
19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій повно й всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.
20. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Шарапи В.М. від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл вказаної касаційної скарги.
22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу - Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
23. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
24. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Порядок проходження державної служби, а також підстави для її припинення врегульовано Законом України "Про державну службу" №?889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №?889-VIII).
28. Відповідно до частини першої статті 43 Закону №?889-VIII підставами для зміни істотних умов державної служби є: ліквідація або реорганізація державного органу; зменшення фонду оплати праці державного органу; скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
29. Частиною другою статті 43 Закону №?889-VIII передбачено, що не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язана зі зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків.
30. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №?889-VIII зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
31. Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону №?889-VIII про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.