ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №183/4661/16 (2-а/183/10/17)
адміністративне провадження №К/9901/29587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №183/4661/16
за позовом ОСОБА_1 до інспектора військово-облікового столу Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Шевченко Галини Миколаївни, третя особа - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області - про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Кругового О. О., суддів Лукманової О. М., Божко Л. А.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора військово-облікового столу Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Шевченко Галини Миколаївни, третя особа - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, - в якому просила:
1.1. зобов`язати інспектора військово-облікового столу Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Шевченко Галину Миколаївну здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в належному їй на праві власності садовому будинку №?216, розташованому за
АДРЕСА_1 . Адміністративний позов обґрунтовано тим, що будинок, який належить позивачу та розташований за адресою: АДРЕСА_1, - відповідає ознакам житла, позивач постійно проживає у вказаному садовому будинку, тому відсутність у будівлі статусу житлового приміщення не може бути підставою для відмови позивачу в реєстрації за місцем проживання.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником садового будинку АДРЕСА_1 , - що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 08 вересня 2015 року Реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 вересня 2015 року.
4. 01 серпня 2016 року позивачка звернулася до органу реєстрації Виконавчого комітету Піщанської сільської ради з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву позивачки було повернуто відповідачем із резолюцією голови Піщанської сільської ради "Не дозволяю реєстрацію в садовому будинку" разом зі службовою відміткою інспектора військово-облікового столу Піщанської сільської ради про відмову в реєстрації місця проживання у зв`язку з тим, що свідоцтво на право власності на садовий будинок не є підставою для реєстрації в цьому будинку.
6. Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
8. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що реєстрація місця проживання здійснюється в житлі, яким, у розумінні вимог чинного законодавства, уважається житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначене і придатне для постійного проживання в ньому.
9. Посилаючись на вимоги ДБН 36092 "Містобудування. Планування й забудова міських сільських поселень", суд першої інстанції дійшов висновків про те, що садовий будинок за своїм цільовим призначенням непризначений для постійного проживання в ньому, у зв`язку з чим реєстрація місця проживання в ньому неможлива.
10. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2017 року постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року скасував і прийняв нову, якою позов задовольнив:
10.1. зобов`язав інспектора військово-облікового столу Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Шевченко Галину Миколаївну здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в належному їй на праві власності садовому будинку АДРЕСА_1 . Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, що визначальною ознакою об`єкта нерухомості як житла є його пристосування для постійного проживання в ньому, а саме по собі призначення будинку, зазначене в технічній документації, не має значення для цілей реєстрації місця проживання в такому будинку. Суд апеляційної інстанції встановив, що належний позивачці на праві власності будинок відповідає вимогам будівельних норм, обладнаний засобами й інженерними комунікаціями, необхідними для постійного проживання в ньому, а тому перешкод для здійснення реєстрації місця проживання в ньому не було.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. У касаційній скарзі Піщанська сільська рада, не погоджуючися з рішенням суду апеляційної інстанції, просить скасувати його із підстав порушення норм матеріального та процесуального права й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, адже не врахував, що для реєстрації місця проживання в особи повинно бути житло. Скаржник доводить, що садовий будинок не є житлом, у розумінні чинного законодавства, оскільки з огляду на застосовані в ньому конструктивні рішення при будівництві та проектуванні придатні лише для сезонного використання й не може бути пристосованим для постійного проживання.
14. Інші учасники справи правом надати відзив (заперечення) на касаційну скаргу не скористалися.
15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Піщанської сільської ради Новомосковьского району Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в справі №?183/4661/16.
16. Цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року в справі №?183/4661/16.
17. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
18. 27 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
19. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Шарапі В.М., Стрелець Т. Г.
20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
22. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25. Згідно з статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Статтею 2 "Свобода пересування" Протоколу №?4 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та в Першому протоколі до неї від 16 вересня 1963 року №?4, що ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року №?475/97-ВР, установлено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
28. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
29. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
30. Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, урегульовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №?1382-IV (далі - Закон №?1382-IV).
31. Абзацом третім частини першої статті 3 Закону №?1382-IV передбачено, що вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
32. Абзацом п`ятим частини першої цієї ж статті передбачено, що місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.