ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №809/7/16
адміністративне провадження №К/9901/12584/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року (прийняту судом у складі судді Остап`юк С.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Гуляка В.В., суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру щодо прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Яворівського та Дрогобицького районів Львівської області ОСОБА_1 та її малолітнім синам ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно поданих клопотань від 02 грудня 2015 року;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру розглянути клопотання ОСОБА_1, подані нею ГУ Держгеокадастру 02 грудня 2015 року в своїх інтересах та інтересах своїх малолітніх синів ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Яворівського та Дрогобицького районів Львівської області згідно вимог чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 25 січня 2016 року позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасувати відмови ГУ Держгеокадастру від 21 грудня 2015 року в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення селянського господарства та садівництва ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
Зобов`язав ГУ Держгеокадастру повторно розглянути клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 від 02 грудня 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення селянського господарства та садівництва.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 червня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що до заяв були додані графічні матеріали - викопіювання щодо розташування зазначених земельних ділянок, на яких відображені бажані місця розташування земельних ділянок, відображені кадастрові номери земельних ділянок, що розташовані поруч з пропонованими до відведення земельних ділянок, та згідно з якими можливо встановити їх розташування, а тому висновки відповідача, викладені у листах від 21 грудня 2015 року, про неможливість ідентифікувати місце розташування пропонованих до відведення земельних ділянок на основі графічних матеріалів долучених до клопотань, є невірними, тому дії ГУ Держгеокадастру щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення селянського господарства та садівництва є протиправними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 липня 2016 року ГУ Держгеокадастру звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що позивач, звернувшись із відповідними заявами до ГУ Держгеокадастру не додала до них належних графічних матеріалів. Документи, які позивач вважає графічними матеріалами, є роздруковані з мережі Інтернет фрагменти публічно кадастрової карти. З наданих фрагментів неможливо ідентифікувати адміністративно-територіальну одиницю території на якій знаходиться земельна ділянка, так як на них не відображена жодна інформація щодо території меж тієї чи іншої адміністративної одиниці (сільської, селищної, міської ради) на території якої розташована бажана до відведення земельна ділянка.
ГУ Держгеокадастру невідомо у яку сільську раду скеровувати запит щодо висловлення позиції органом місцевого самоврядування, що є обов`язковим при розгляді клопотань громадян.
Отже, відображення фрагменту карти без прив`язки до населеного пункту та відповідного масштабу, які б давали можливість встановити конкретне місце розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства та ведення садівництва не є графічним матеріалом в розумінні частини шостої статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК).
Йдеться у скарзі й про те, що ГУ Держгеокадастру не погоджується із тим, що відсутність належних графічних матеріалів можуть бути підставою для залишення заяви без розгляду, оскільки законодавець чітко визначив два варіанта розгляду клопотання: надання дозволу або мотивована відмова у його наданні.
Щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами в інтересах своїх малолітніх дітей управління зазначило, що неповнолітня особа має право на набуття у власність земельної ділянки та видачу правовстановлюючих документів на неї, проте вчинення усіх необхідних дій остання може здійснювати виключно за наявності нотаріально посвідченої згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника та отримання дозволу органу опіки та піклування. Позивачем не надано відповідних заяв, клопотань чи висновків органів опіки.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 вересня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
02 грудня 2015 року ОСОБА_1 особисто та в інтересах своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулася до ГУ Держгеокадастру із заявами та відповідними додатками до них, в тому числі графічними матеріалами, на яких зазначене бажане місце розташування та розміри земельних ділянок, за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ - сільськогосподарського призначення державної форми власності, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність:
їй ( ОСОБА_1 ) - площею 0,12 га, розташовану за адресою: Яворівський район, Львівська область, за межами населеного пункту, поблизу зарезервованого масиву земель для воїнів АТО та поблизу земельної ділянки № 462585530:07:001:0530, для ведення садівництва, та площею 2, 00 га, розташовану за адресою: Яворівський район, Львівська область, за межами населеного пункту, із зазначенням поруч розташованої земельної ділянки № 4625881600:01:000:0266, для ведення особистого селянського господарства;
ОСОБА_3 - площею 0, 12 га, розташовану за адресою: Дрогобицький район, Львівська область, розташованої за межами населеного пункту, із зазначенням поруч розташованої земельної ділянки № 4621287400:02:000:0189, для ведення садівництва та площею 2, 00 га, розташовану за адресою: Яворівський район, Львівська область, за межами населеного пункту, із зазначенням поруч розташованої земельної ділянки № 4625886400:02:000:0170, для ведення особистого селянського господарства;
ОСОБА_2 - площею 2, 00 га, розташовану за адресою: Яворівський район, Львівська область, за межами населеного пункту, із зазначенням поруч розташованої земельної ділянки № 4625881600:02:000:0152, для ведення особистого селянського господарства.
21 грудня 2015 року ГУ Держгеокадастру рішеннями за №№І-1135/1-1136/25-15, І-1134/1-1143/25-15, І-1134/0-1134/25-15, І-1103/0-1132/25-15 та за №І-209/1-1133/25-15, відмовлено вказаним заявникам у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва та особистого селянського господарства, з мотивів неможливості ідентифікувати місце розташування пропонованих до відведення земельних ділянок на основі графічних матеріалів долучених до клопотань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Дослідивши матеріали справи та перевіривши в установлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) межах наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 81 ЗК громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.