ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №591/4874/15-а
адміністративне провадження №К/9901/14635/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" на постанову Зарічного районного суду м. Суми у складі судді Прокудіної Н.Г. від 09.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Любчич Л.В. (головуючий), Спаскіна О.А., Сіренко О.І. від 14.11.2016 у справі №591/4874/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Сумської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" про визнання протиправним та скасування рішення
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" (далі - ПАТ "Укртранснафта") звернулось до суду з позовом до Сумської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Номак-Інвест" (далі - ТОВ "Номак-Інвест"), в якому просив скасувати рішення двадцять четвертої сесії шостого скликання Сумської міської ради від 28.11.2012 за №1870-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 27.12.2000" в частині оформлення права комунальної власності на нерухоме майно, а саме: квартиру за АДРЕСА_1 та квартиру за АДРЕСА_2 (надалі - спірні квартири).
2. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 08.07.2015 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом з тих підстав, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
3. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2015 скасовано ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 08.07.2015, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09.09.2016, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
5.1. На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 №256-р, на базі Державних акціонерних товариств "Магістральні нафтопроводи "Дружба" (м. Львів) та "Придніпровські магістральні нафтопроводи" (м. Кременчук) шляхом злиття було створено Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта", із залишенням 100% акцій у державній власності, яке 10.06.2011 перейменоване на ПАТ "Укртранснафта".
5.2. 07.04.2000 між Акціонерним товариством "Номак-Інвест" та Відкритим акціонерним товариством "Інтернафтогазбуд" укладено договір доручення на продаж продукції за №3-2000/2. Згідно з додатковою угодою №1 від 29.11.2000 до цього договору, Відкрите акціонерне товариство "Інтернафтогазбуд" доручає, а Акціонерне товариство "Номак-Інвест" бере на себе зобов`язання передати за його рахунок третій стороні - Сумському районному нафтопровідному управлінню Державного акціонерного товариства "Придніпровські магістральні нафтопроводи", десять квартир, серед яких спірні квартири.
5.3. Пунктом 1 рішення Сумської міської ради від 27.12.2000 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади міста Суми квартир: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_1 " вказані квартири прийняті в комунальну власність територіальної громади міста Суми.
5.4. Оспорюваним рішенням Сумської міської ради від 28.11.2012 №1870-МР внесені зміни до рішення Сумської міської ради від 27.12.2000 "Про прийняття в комунальну власність територіальної громади міста Суми квартир: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_1" шляхом доповнення його пунктами 4, 5, а саме: "4. Оформити право власності на нерухоме майно, зазначене в пункті 1 цього рішення, з видачею свідоцтв про право комунальної власності за територіальною громадою міста Суми, в порядку, встановленому чинним законодавством"; "5. Комунальному підприємству "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" ( ОСОБА_4 ) підготувати свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зазначене в пункті 1 цього рішення, в порядку, встановленому чинним законодавством".
5.5. Виконавчим комітетом Сумської міської ради видані свідоцтва про право власності на житло, зокрема, від 03.06.2013, яким посвідчено право спільної часткової власності гр. ОСОБА_2 та членів його сім`ї на квартиру АДРЕСА_1, а також від 06.06.2013, яким посвідчено право спільної часткової власності гр. ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартиру
АДРЕСА_12 . Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення виходили з того, що оспорюване рішення не порушує прав, свобод та інтересів позивача, оскільки спірні квартири перебували у комунальній власності на момент його прийняття.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 09.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що саме оспорюваним рішенням Сумської міської ради від 28.11.2012 №1870-МР порушені права, свободи та інтереси позивача, оскільки на підставі даного рішення було оформлено право власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на спірні квартири. Окрім того, скаржник вказує, що спірні квартири знаходяться на балансі позивача на праві повного господарського відання, тому останній був наділений правом володіти, користуватись та розпоряджатись цим майном як власник і будь-якої згоди на відчуження цих квартир у власність третіх осіб позивач не надавав.
7.2. Відповідач та треті особи на стороні відповідача відзиву (заперечень) на касаційну скаргу та письмових пояснень не подавали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
9. Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
10. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).
11. Аналогічні правила визначення юрисдикції адміністративних судів та визначення терміну "суб`єкт владних повноважень" містяться у статтях 4 та 19 КАС України у чинній на даний час редакції.
12. Отже, необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб`єкт владних повноважень повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
13. Таким чином, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.