ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №569/11962/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21956/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 569/11962/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
третя особа Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України
про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (колегія суддів: Шевцова Н.В., Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
21 вересня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), третя особа Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправними щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 26 квітня 2014 року згідно абз. 3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції, де зазначено, що "… Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням". При перерахунку пенсії врахувати всі належні надбавки та додаткові види грошового отримання.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 26 квітня 2014 року по 20 березня 2016 року залишено без розгляду у зв`язку з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач набув права на призначення пенсії з 26 квітня 2014 року - в період дії Постанови №393 в редакції Постанови №112, згідно з якою розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення визначався за будь-які 60 календарних місяців служби підряд перед звільненням.
У зв`язку з цим, у головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відсутні були правові підстави проводити позивачу перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 151, яка набула чинності з 04 червня 2014 року, згідно з якою розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 21 березня 2016 року згідно абз. 3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції, де зазначено, що "… Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням" з урахуванням всіх належних надбавок та додаткових видів грошового утримання, зазначених в довідці від 08 червня 2016 року №63 з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року визнано незаконними та нечинними з моменту прийняття положення підпункту 1 пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112 в частині внесення змін до абзацу третього пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Отже, з часу набрання чинності вказаним судовим рішенням, у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу в перерахуванні пенсії, оскільки норма, яка передбачала порядок нарахування пенсії позивачу втратила свою силу, а тому у позивача виникло право на відновлення свого права на перерахунок пенсії з урахуванням положень постанови суду.
Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, перерахунок пенсії позивачу має бути проведено саме з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, які вказано в довідці від 08 червня 2016 року № 63 з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 16 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 569/11962/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 569/11962/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 серпня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка призначена без врахування виплаченої додаткової грошової допомоги.
13 травня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії та врахувати розмір грошового забезпечення, до складу якого включено додаткові виплати, за останні два роки перед призначенням пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26 травня 2016 року позивачу відмовлено у здійснені такого перерахунку, посилаючись на те, що додаткові виплати не є складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, а також зазначено, що на момент призначення пенсії позивачу діяв інший порядок їх призначення, в редакції постанови КМ України від 25 березня 2014 року №112.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом..
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) встановлюють виключний перелік видів грошового забезпечення з яких обраховується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та який не включає для призначення чи перерахунку пенсії додаткові виплати, які включені у довідку від 08 червня 2016 року №63.
Натомість, суд апеляційної інстанції самостійно визначив, з яких саме видів грошового забезпечення обчислюється пенсія та порядок їх обчислення, що є порушенням норм законодавства. Тому, на думку відповідача, судове рішення підлягає скасуванню, а підстави для задоволення позову відсутні.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.