ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №826/12125/15
адміністративне провадження №К/9901/14559/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2016 у складі колегії суддів: Іщука І.О., Погрібніченка І.М., Шулежка В.П.та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 у складі колегії суддів: Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. у справі №826/12125/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченка Олександра Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
17 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченка О.А. № 21608643 від 27.05.2015 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у АДРЕСА_1 .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченка Олександра Анатолійовича № 21608643 від 27.05.2015 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 в частині зобов`язання Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на квартиру.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що Міністерство юстиції України не має повноважень в частині здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не в змозі ні відповідно до законодавства, ні технічно, виконати оскаржувану постанову суду, в частині проведення державної реєстрації права власності.
У поданому відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу Міністерства юстиції України без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що між ОСОБА_1 (за текстом договору - Іподекодержатель), ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (за текстом договору - Іпотекодавці) був укладений іпотечний договір від 21.03.2008 (надалі - Іпотечний договір), що посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 966. За умовами цього Договору (із змінами та доповненнями, внесеними згідно нотаріально посвідченого договору від 13.04.2009 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 21.03.2008) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором позики грошових коштів від 19.03.2008 за реєстраційним № 443 (із змінами та доповненнями) передали в іпотеку позивачу належну їм на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - предмет іпотеки), що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.05.1995 Відділом приватизації залізничної районної ради народних депутатів м. Києва, що зареєстроване 17.05.1995 в Бюро технічної інвентаризації за № 3461. Суть та розмір забезпечених іпотекою зобов`язань, зокрема, - повернення позики в сумі 616 000 грн., відповідно до договору позики грошових коштів строком до 19.03.2010 включно; сплата можливих штрафних санкцій, визначених договором позики грошових коштів; інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.
Відповідно до пункту 5.2 Іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцями зобов`язання в цілому або у частині, а також інших випадках передбачених цим Договором, Договором позики грошових коштів або чинним законодавством, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором та чинним законодавством.
Зокрема, положеннями п. 6.1 і 6.2 розд. 6 "Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя" Іпотечного договору визначено, що Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобов`язань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані Іпотекодавцями при укладені цього Договору, виявляються недостовірними та/або недійсними, у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за Договором позики грошових коштів та цим договором, а також у інших випадках, передбачених Договором позики, цим Договором та чинним законодавством України.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та за умовами цього Договору; продажу Іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та на умовах цього Договору.
Згідно п. 6.3 Іпотечного договору Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.23 цього Договору.
Також у п. 6.4 цього Договору передбачено, що сторони Договору домовились про те, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя в позасудовому порядку на підставі цього Договору, в тому числі шляхом: переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання згідно із цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя відповідно до визначених умов. Зокрема, у випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодавці підписанням цього Іпотечного договору підтверджують свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю предмета іпотеки. Іпотекодавці підписанням цього Договору також засвідчують, що наявності будь-яких інших документів, крім цього Договору та письмового рішення Іпотекодержателя про перехід права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається. Цей Договір та письмове рішення Іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та надають право Іпотекодержателю подати заяву про реєстрацію права власності на предмет іпотеки.
Надалі, позивач через довірену особу ОСОБА_4 15.05.2015 подав до Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Дана заява була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.05.2015 10:50:03 за реєстраційним номером 11400495.
Разом із завою 15.05.2015 для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно (квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) були надані: копії вимог іпотекодержателя, направлених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ; поштові квитанції та описи поштових вкладень; копія листа-відповіді УДППЗ "Укрпошта" від 17.03.2014 № 303/06-К-974 про отримання ОСОБА_2 28.10.2013 листа з письмовою вимогою у ВПЗ Київ-33; копія листа-відповіді УДППЗ "Укрпошта" від 17.03.2014 № 303/06-К-973 про отримання ОСОБА_3 28.10.2013 листа з письмовою вимогою у ВПЗ Київ-33.
27.05.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Марченко О.А., за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення за № 21608643 про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 .
Підставою для відмови, державний реєстратор зазначив те, що: "з наданих документів неможливо встановити факт отримання вимоги іпотекодавцем 2 ( ОСОБА_3 ). Крім того, відповідно до п. 6 Поряду документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, Порядком та іншими нормативно-правовими актами. Разом з тим, документ, що подано в підтвердження отримання іпотекодавцем письмової вимоги, повідомлення УППЗ Укрпошта не відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила). Згідно п. 100 Правил у повідомленні про вручення поштового відправлення особисто одержувачем або уповноваженою особою у спеціальному розділі "розписка в одержанні" учиняється підпис".
Вважаючи вказане вище рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 21608643 від 27.05.2015 необґрунтованими, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено належність направлення та отримання ОСОБА_3 вимоги про сплату заборгованості, а отже були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.