ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
м. Київ
справа №712/3187/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 712/3187/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі - Управління ПФУ) про зобов`язання здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів Мамчура Я.С., Шостака О.О., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 22.03.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій та відказних справ при Управлінні ПФУ від 24.12.2015 (протокол №71/2) "Про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1";
зобов`язати Управління ПФУ призначити та здійснювати виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 % грошового утримання (суддівської винагороди) судді, який працює на відповідній посаді судді господарського суду Черкаської області, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 06.08.2015.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що набувши статусу судді у відставці, вона 06.08.2015 звернулася до Управління ПФУ з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідач протиправно відмовив в призначенні такого грошового утримання з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII). Така відмова є протиправною, зокрема тому, що право на щомісячне грошове отримання судді у відставці набуто значно раніше ніж Закон № 213-VIII, а тривалий період, протягом якого не вирішувалося питання про звільнення її з посади судді у відставку, жодним чином не залежав від її волі, а тому й не повинен впливати на призначення, нарахування та виплату їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
2. Соснівський районний суд м. Черкаси постановою від 14.04.2016 задовольнив позовні вимоги.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.07.2016 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 16.08.2016 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2016 - залишити в силі.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.08.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді господарського суду Черкаської області.
12.02.2014 позивач звернулася до Верховної Ради України та Вищої ради юстиції із заявами про звільнення з посади судді у зв`язку із виходом у відставку.
Вища рада юстиції 18.06.2015 прийняла рішення про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_1 із посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Постановою Верховної Ради України від 16.07.2015 № 636-VІІІ позивача було звільнено з посади судді.
Наказом від 05.08.2015 № 95-к ОСОБА_1 відраховано зі штату господарського суду Черкаської області.
Після звільнення з посади судді ОСОБА_3 звернулася до Управління ПФУ із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді.
Рішенням комісії по розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій та відказних справ при Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 24.12.2015 № 71/2 позивачу було відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання.
Також суди встановили, що згідно із наказами голови господарського суду Черкаської області, погодженими з Державною судовою адміністрацією України від 12.05.2010 №28-к та від 25.05.2011 №44-к ОСОБА_1 з 25.05.2010 було встановлено щомісячне грошове утримання судді, яка має право на відставку, та продовжує працювати на посаді судді у розмірі 80 відсотків заробітної плати судді. Починаючи з 25.05.2011 щомісячне грошове утримання судді збільшено до 82 відсотків заробітної плати.
Згідно із доданими до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 05.08.2015 стаж роботи судді, який дає право на відставку, становить 25 років 1 місяць 08 днів, з них повних 22 роки безпосередньо на посаді судді. Станом на 12.02.2014 стаж роботи судді, який дає право на відставку становив 23 роки 07 місяців 15 днів, з них 21 повний рік безпосередньо на посаді судді. Станом на дату досягнення 65 років стаж роботи безпосередньо на посаді судді також становив 21 повний рік.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що заява позивача про вихід у відставку не була своєчасно розглянута з незалежних від неї причин, у зв`язку з чим ОСОБА_3 має право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законодавства, що діяло на час подачі відповідної заяви.
11. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми права, які були чинними на час виходу ОСОБА_3 у відставку та звернення до Управління ПФУ із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання. З 01.06.2015 норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), втратили чинність, тому пенсійний орган діяв правомірно.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що на час виникнення спірних відносин стаття 141 Закону № 2453-VI залишалась чинною, тому безпідставними є посилання суду апеляційної інстанції на Закон № 213-VIII, який скасував набуте позивачем право на щомісячне грошове утримання судді у відставці.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до статті 109 Закону № 2453-VI (в редакції, яка була чинною на час звернення із заявою про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.