ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
м. Київ
справа №826/17662/15
адміністративне провадження №К/9901/10381/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/17662/15
за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація Держспецзв`язку України, Держспецзв`язку України, відповідно), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління урядового зв`язку Держспецзв`язку України (далі - Головне управління урядового зв`язку Держспецзв`язку України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Адміністрації Держспецзв`язку України
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 21.08.2015 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
скасувати протиправне рішення Адміністрації Держспецзв`язку від 23.07.2015 № 10-ф про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги сім`ї померлого капітана Держспецзв`язку України ОСОБА_2 ;
зобов`язати Адміністрацію Держспецзв`язку України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги сім`ї померлого капітана Держспецзв`язку України ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 № 605 (далі - Порядок № 605).
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 , який з 2007 по 2015 роки проходив службу на офіцерських посадах в Держспецзв`язку України і працював на засобах зв`язку в певному діапазоні випромінювання. Згідно з довідкою Центральної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України (далі - Міноборони) від 16.03.2015 № 53 ОСОБА_2 помер від гострого лейкозу під час проходження військової служби. За таких обставин позивач вважає, що відмова їй у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю чоловіка, оформлена оскаржуваним наказом від 23.07.2015 № 10-ф, є неправомірною, а наказ підлягає скасуванню.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016, задовольнив позовні вимоги.
3. 02.07.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Адміністрації Держспецзв`язку України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.09.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від гострого лейкозу ОСОБА_2, який в період з 01.01.2007 по 01.07.2014 проходив службу на офіцерських посадах в Держспецзв`язку України в званні майора, а з 01.07.2014 по 15.03.2015 проходив службу на офіцерських посадах в Держспецзв`язку України в званні капітана.
Згідно із довідкою від 16.03.2015 № 53 Центральної патологоанатомічної лабораторії Міноборони смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок гострого лейкозу під час проходження військової служби.
Після смерті ОСОБА_2, наказом Голови Держспецзв`язку України від 23.03.2015 № 101-ос він був виключений із списків особового складу Держспецзв`язку України з 15.03.2015, відповідно до абзацу третього пункту 95 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації від 27.12.2006 № 1228 (у зв`язку зі смертю особи).
В подальшому, позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила призначити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю капітана Держспецзв`язку України ОСОБА_2 .
За наслідками опрацювання матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідач листом від 24.07.2015 № 62-541 повідомив ОСОБА_1 про те, що капітан Держспецзв`язку України ОСОБА_2 помер у неділю ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на той момент на медичному огляді військово-лікарської комісії, з метою визначення стану його здоров`я на предмет звільнення зі служби в Держспецзв`язку України, тобто не під час виконання службових обов`язків, внаслідок чого правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відсутні.
При цьому, 23.07.2015 Адміністрацією Держспецзв`язку України прийнято оскаржуваний наказ № 10-ф, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю капітана Держспецзв`язку України ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що положення пункту 10 Порядку № 605 не містять в собі обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги у випадку, коли смерть особи, що виконує обов`язки служби, припадає на вихідний день. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 у період перебування на медичному обстежені, продовжував виконувати службові обов`язки в обсягах, визначених посадовою інструкцією, про що свідчить довідка полковника Держспецзв`язку України ОСОБА_4, що міститься в службовій документації Головного управління урядового зв`язку Держспецзв`язку України, згідно із якою ОСОБА_2 щоденно під час проходження лікарської комісії прибував на робоче місце і продовжував виконувати службові обов`язки.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що на момент смерті ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі, тому смерть настала не підчас виконання службових обов`язків.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. До 17.05.2014 - набрання чинності Законом України від 17.05.2014 № 1194-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", яким Закону України від 23.02.2006 № 3475-IV "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" (далі - Закон № 3475-IV) викладено в новій редакції, діяла редакція Закону № 3475-IV, відповідно до положень частини п`ятнадцятої статті 21 якої, у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України під час виконання службових обов`язків сім`ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. За сім`єю загиблого (померлого) зберігається право на одержання жилого приміщення.
14. На виконання вказаної норми Закону № 3475-IV Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.2008 № 605 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації" було затверджено Порядок № 605.
15. Поряд з цим, на час виникнення спірних відносин у березні 2015 року, правове становище та правовий захист особового складу Держспецзв`язку України визначався положеннями Закону № 3475-IV в новій редакції, яка діє з 17.05.2014.
16. Так, відповідно до частин першої та четвертої статті 18 Закону № 3475-IV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин), яка є бланкетною, соціальний та правовий захист військовослужбовців Держспецзв`язку України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) та інших законів.
17. Отже, спірні правовідносини у даній справі регулюються Законом № 2011-ХІІ, а не Законом № 3475-IV, оскільки чинна на момент їх виникнення редакція статті 21 Закону № 3475-IV не містила норми, яка б регулювала питання соціального захисту особового складу Держспецзв`язку України та членів їх сімей.