ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2019 року
Київ
справа №826/120/16
адміністративне провадження №К/9901/18287/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., судді Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Саприкіної І.В., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. від 21 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі також - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач ), за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, третя особа), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, оформлене наказом №813 від 16 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу від 13 лютого 2015 року №006-29555-130215;
- зобов`язати відповідача подати до ФГВФО додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу від 13 лютого 2015 року №006-29555-130215 за рахунок ФГВФО.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 21 червня 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року скасовано, прийнято нову про задоволення позову, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" від 16 вересня 2015 року №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 13 лютого 2015 року №006-29555-130215, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі також - ПАТ "Дельта Банк"); зобов`язано Уповноважену особу фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" надати ФГВФО додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 198 565, 26 грн за рахунок коштів ФГВФО за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" № 006-29555-130215 від 13 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем.
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що посилання Уповноваженої особи на постанову правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта банк" до категорії проблемних", якою встановлено обмеження в діяльності банку, що була чинною на момент укладання договору банківського вкладу (депозиту) повинно оцінюватись критично, зважаючи на те, що вищезазначена постанова становить банківську таємницю і позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 13 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрите касаційне провадження у справі № 826/120/16, витребувано матеріали адміністративної справи та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Шарапу В.М. та Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу №006-29555-130215 на суму 8 000 доларів США зі сплатою 5,5% річних строком до 18 лютого 2016 року та відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_1 .
Цього ж дня грошові кошти у розмірі 8 000 доларів США перераховані на рахунок позивача від ОСОБА_2, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті №45660507.
02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України (далі також - Правлінням НБУ) прийнято постанову № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".
Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 51, яким запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк".
03 березня 2015 року на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк".
02 вересня 2015 року Правлінням НБУ прийнято постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".
16 вересня 2015 року № 813 наказом Уповноваженої особи Фонду визнано нікчемним договір, укладений між позивачкою та банком, на підставі того, що договір складено з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
Повідомленням № 05-3089533 від 25 вересня 2015 року позивача повідомлено про нікчемність.
02 жовтня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року.
05 жовтня 2015 року на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про те, що із 08 жовтня 2015 року Фонд розпочинає виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк".
07 жовтня 2015 року Фонд повідомив, що для отримання коштів вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 08 жовтня 2015 року по 18 листопада 2015 року включно можуть звертатися до установ банк-агентів Фонду: АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".
Позивач з`ясувала, що вона відсутня у списках на виплату грошових коштів у межах гарантованої суми.
Не погоджуючись із бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернулася до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що за результатами перевірки, вирішено питання про нікчемність спірного договору банківського вкладу, зокрема, як такого, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки за таким договором платником здійснено платіж на користь позивача, який надає такому платнику як кредитору переваги у вигляді: отримання за рахунок Фонду суми відшкодування більшої, ніж передбачена Законом, а також надає такому платнику перевагу у вигляді можливості отримання грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку за рахунок виплати ФГВФО.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також -Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Щодо порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин:
1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії;
2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;
3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;
4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;
5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку позивача, відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу, знаходилась сума 8 000 доларів США.