ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №813/1726/17
адміністративне провадження №К/9901/28739/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №813/1726/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року, постановлену суддею Гулкевич І.З., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), в якому просив:
1.1. визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Львівській області від 12.04.2016 №806 в частині звільнення позивача;
1.2 поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області з 12.04.2016;
1.3 стягнути з Головного управління Національної поліції в Львівській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.04.2016 до дати винесення рішення в цій справі;
1.4 зобов`язати Головне управління Національної поліції в Львівській області внести відповідний запис до трудової книжки щодо звільнення позивача;
1.5 стягнути з Головного управління Національної поліції в Львівській області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 65000,00 грн.
2. Одночасно позивач просив визнати причини пропуску ним строку звернення до адміністративного суду поважними.
3. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 листопада 2017 року, яку залишено без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, відмовив у задоволенні клопотання позивача про визнання причин пропуску звернення до адміністративного суду із позовом поважними. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишив без розгляду.
4. Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що наказом ГУ НП у Львівській області від 12.04.2016 №806 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області" на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції, про що йому стало відомо в той же день. Проте він звернувся до суду з цим позовом лише 04.05.2017, тобто з пропуском установленого Кодексом адміністративного судочинства України місячного строку для звернення до адміністративного суду.
5. На обґрунтування поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 посилається на відсутність у нього до квітня 2017 року достатніх доказів на підтвердження протиправності свого звільнення. Так, тільки після прийняття прокуратурою Львівської області постанови від 29 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження №42016141190000031 від 14 березня 2016 року за відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, а також постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2017 року в справі №442/1149/17 (провадження №3/442/382/2017) про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, у нього з`явилася можливість належним чином обґрунтувати свої позовні вимоги та звернутися за захистом порушених прав до адміністративного суду.
6. Судами попередніх інстанцій зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі, які об`єктивно унеможливлюють або створюють істотні перешкоди для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій, а наведені позивачем причини до таких віднести не можливо.
7. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом без поважних причин.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить ці рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
9. У доводах касаційної скарги скаржник указує, що для підтвердження протиправності оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Львівській області від 12.04.2016 №806 він був вимушений чекати вирішення питання щодо наявності в його діях кримінального та адміністративного складів правопорушень. З`ясування цих обставин зайняло чимало часу, оскільки досудове розслідування кримінального провадження №42016141190000031 тривало близько року, а справа про адміністративне правопорушення розглядалася судом близько трьох місяців.
10. Позивач указує, що кінцеве рішення в справі про адміністративне правопорушення було саме тим останнім доказом, який в сукупності з іншими доказами, на його погляд, підтверджував протиправність оскаржуваного наказу та давав йому можливість сподіватися на ефективне звернення до суду для відновлення свого порушеного права. Постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в справі №442/1149/17 про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення датується 27.02.2017. Проте вказане рішення оскаржувалося в апеляційному порядку, тому можливість оскаржити наказ про своє звільнення із наданням відповідних доказів він отримав лише після перегляду постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.02.2017 в справі №442/1149/17 судом апеляційної інстанції, а саме - у травні 2017 року.
11. Скаржник наголошує, що органом досудового розслідування були встановлені обставини, що вказують на фальсифікацію висновку службового розслідування та прийнятого за його результатами оскаржуваного наказу, оскільки під час слідства були встановлені абсолютно відмінні обставини з тими, що були відображені в наказі Головного управління Національної поліції в Львівській області від 12.04.2016 №806 і були підставою для його звільнення. Згодом у справах про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження й ряд інших обставин, що були відображені в оскаржуваному наказі. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій на зазначені факти не звернули уваги та не дослідили всіх обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року.
13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05.06.2019 №623/0/78-19, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
14. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
15. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
16. Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, установленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
18. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду в справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
19. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
20. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
ІV. Позиція Верховного Суду
21. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній від 15 грудня 2017 року), здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).