1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



21 серпня 2019 року

Київ

справа №295/2765/17

адміністративне провадження №К/9901/45033/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 295/2765/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 24 квітня 2017 року (суддя Зосименко Я.Ю.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (колегія суддів: Котік Т.С., Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

13 березня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому раніше призначеної пенсії з врахуванням у її складі виплат за участь в боротьбі зі злочинністю, охороні майна, громадського порядку в розмірі 1000,00 гри., за особистий внесок у досягнення позитивних результатів діяльності ДСО у розмірі 250,00 грн., за роботу у нічний час у розмірі 959,88 грн., за роботу у святкові дні у розмірі 320,72 грн., за роботу в понаднормовий час у розмірі 345,21 грн., роботу за сумісництвом у розмірі 3124,08 грн., матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 2704,90 грн., зазначені у довідці Управління Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області № 246 від 28 жовтня 2016 року, за роботу у нічний час у розмірі 430,49 грн., зазначені у довідці Управління поліції охорони в Житомирській області № 247 від 28 жовтня 2016 року та основного розміру пенсії 64% грошового забезпечення починаючи з 30 серпня 2016 року.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Проте, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 24 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції дійшли висновку, про те, що виплати за участь в боротьбі зі злочинністю, охороні майна, громадського порядку; за особистий внесок у досягнення позитивних результатів діяльності ДСО; за роботу у нічний час; за роботу у святкові дні; за роботу в понаднормовий час; за роботу за сумісництвом; матеріальну допомогу на оздоровлення, розміри яких зазначені у довідках №№ 246, 247 від 28 жовтня 2016 року відносяться до складу грошового забезпечення, а тому повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга надійшла до суду 13 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 295/2765/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 295/2765/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 серпня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В грудні 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з тим, що до складових частин грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії не було включено доплати, які зазначені у довідках №№ 246, 247 від 28 жовтня 2016 року.

Листом від 30 грудня 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу було відмовлено у здійснені такого перерахунку, посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер.

Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) встановлюють виключний перелік видів грошового забезпечення з яких обраховується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та який не включає для призначення чи перерахунку пенсії доплат, зазначених у довідках №№ 246, 247 від 28 жовтня 2016 року.

Натомість, суди самостійно визначили, з яких саме видів грошового забезпечення обчислюється пенсія та порядок їх обчислення, що є порушенням норм законодавства. Тому, на думку відповідача, судові рішення підлягають скасуванню, а підстави для задоволення позову відсутні.

Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.


................
Перейти до повного тексту