ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №420/2338/16-а
адміністративне провадження №К/9901/39150/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 420/2338/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області,
третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (колегія суддів: Ханова Р.Ф., Василенко Л.А., Гайдар А.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
08 грудня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), третя особа Головне управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову ГУ ПФУ в Луганській області у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням при її розрахунку матеріальної допомоги на загальну суму 17341,23 грн., винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції на загальну сум 121 703 грн.;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області долучити до пенсійної справи довідки № 27/28 та № 27/29 від 17 червня 2016 року, в яких зазначені виплати матеріальної допомоги на загальну суму 17341,23 грн., винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції на загальну суму 121 703 грн. та на їх підставі здійснити перерахунок пенсії з врахуванням при її розрахунку матеріальної допомоги на загальну суму 17 341,23 грн., винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції на загальну сум 121 703 грн., з 25 червня 2016 року та виплатити її заборгованість.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 15 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що додатком № 26 "Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294, визначено перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є вичерпним, а одноразові додаткові види грошового забезпечення взагалі не зазначені.
Отже, такі види грошових виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, винагорода за безпосередню участь в АТО не мають систематичного характеру, а мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які враховуються при обчисленні розміру пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 30 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/2338/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 420/2338/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 серпня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11 листопада 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з тим, що до складових частин грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії не було включено матеріальну допомогу в сумі 17341,23 грн. та винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції на загальну суму 121703 грн.
Листом від 30 листопада 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області позивачу було відмовлено у здійснені такого перерахунку, посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, в порушення вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 не включив для перерахунку пенсії матеріальну допомогу та винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції. Також суд апеляційної інстанції прийняв до розгляду апеляційну скаргу відповідача, яка підписана неповноважною особою, а саме Шаруновою О.В., яка не приймала участі у розгляді справи в суді першої інстанції та при відсутність у додатках до скарги документів, що підтверджують повноваження останньої.
Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.