ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №758/8775/16-а
адміністративне провадження №К/9901/37083/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 758/8775/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
на постанову Подільського районного суду міста Києва від 17 травня 2017 року (суддя Супрун Г.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (колегія суддів: Безименна Н.В., Кучми А.Ю., Файдюк В.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
14 червня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо нарахування та виплати пенсії без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої Постановою КМУ "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" №889 від 22 вересня 2010 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої Постановою КМУ "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" №889 від 22 вересня 2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум з 01 січня 2016 року.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказана виплата не являється складовою грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої Постановою КМУ "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" №889 від 22 вересня 2010 року;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої Постановою КМУ "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" №889 від 22 вересня 2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01 січня 2016 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що щомісячна додаткова винагорода військовослужбовця, яку позивач отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, а тому Головне управління Пенсійного фонду України повинно враховувати цю винагороду при призначенні (обчисленні) позивачу пенсії за вислугу років та, відповідно, здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням винагороди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга ОСОБА_2 надійшла до суду 21 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 758/8775/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 758/8775/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 серпня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 11 листопада 2015 року №305/636 та грошового атестату серії ЗУ №174976, виданого Фінансовим управлінням Генерального штабу ЗС України, позивачу, окрім окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, нараховувалась також щомісячна додаткова грошова винагорода (60%), яка передбачена Постановою КМУ №889 від 22 вересня 2010 року.
Однак, відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку його пенсії з урахуванням вказаної виплати, оскільки остання, на думку відповідача, не входить до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок пенсії.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області обґрунтована тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, яка видається на підставі наказу командира військової частини, її виплата не є щомісячною, а тому не може бути підставою для перерахунку пенсії. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення
Натомість, суди, на думку позивача, дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням вищезгаданих виплат.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону судові рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;