ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №286/75/17
адміністративне провадження №К/9901/37214/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 286/75/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року (колегія суддів: Капустинський М.М., Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
18 січня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії неправомірними;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 30 липня 2016 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової премії, матеріальної допомоги, винагороди АТО, індексації та компенсації невикористаної відпустки, з яких сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, згідно даних довідок про грошове забезпечення №9658/211/01-2016, №2831/29/02-2016.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що вищевказані виплати не є складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 19 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:
- постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "19" червня 2017 р. скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1, врахувавши до складу грошового забезпечення з якого позивачу була нарахована пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки №№9658/211/01-2016, 2831/29/02-2016 від 02 грудня 2016 року, починаючи з 01 грудня 2016 року;
- позовні вимоги ОСОБА_1 в скасованій частині задоволено;
- в решті постанова - залишена без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказані вище виплати, окрім індексації, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому повинні бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача. У задоволенні вимоги щодо включення у перерахунок пенсії індексації відмовлено з мотивів того, що з усіх виплат, окрім індексації, утримувався єдиний внесок на загальнообов`язкове пенсійне страхування, а тому індексація не може бути врахована при перерахунку пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 22 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 286/75/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 286/75/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 серпня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В грудні 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії, у зв`язку з тим, що до складових частин грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії не було включено матеріальну допомогу на оздоровлення, одноразову премію, матеріальну допомогу, винагороду АТО, індексацію та компенсацію за невикористану відпустку.
Листом від 27 грудня 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу було відмовлено у здійснені такого перерахунку, посилаючись на те, що вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що положеннями частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) встановлюють виключний перелік видів грошового забезпечення з яких обраховується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та який не включає для призначення чи перерахунку пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку, що мають разовий характер.
Натомість, суд апеляційної інстанції самостійно визначив, з яких саме видів грошового забезпечення обчислюється пенсія та порядок їх обчислення, що є порушенням норм законодавства. Тому, на думку відповідача, судове рішення підлягає скасуванню, а підстави для задоволення позову відсутні.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.